Центральноазійське повстання — національно-визвольне антиросійське повстання 1916 року проти колоніальної політики Російської імперії та колонізаторів. Перша велика колоніальна революція XX століттяКрасный архив. Исторический журнал. Том пятый (шестидесятый).— М.: Государственное социально-экономическое издательство, 1933.— С. 60..
Розпочавшись із протесту проти набору до тилових частин діючої армії, рух переріс у національно-визвольне збройне повстання, що тривало в деяких місцевостях упродовж кількох місяців та змусило російську владу для його придушення відтягти військові частини з фронту.
За весь час панування у середньоазійських колоніях Російська імперія не знала повстання такого розмаху.
Революційний вибух охопив у 1916 році ряд районів Узбекистану, Киргизстану, Казахстану і перекинувся на території повітів Сибіру, Нижнього Поволжя (Калмикія) та Північного Кавказу.
Після початку масових заворушень імператор Микола II призначив генерал-губернатором Туркестану та командувачем військ Туркестанського військового округу Олексія Куропаткіна, який і очолив придушення постання, поєднуючи військові репресії з адміністративними заходами з упорядкування мобілізації місцевого населенняIan W. Campbell. Violent acculturation: Alexei Kuropatkin, the Central Asian Revolt, and the long shadow of conquest (Manchester University Press).
Передумови
Російська експансія
Планомірний наступ російського війська на Центральну Азію був розгорнутий у 30-х — 40-х роках 19-го ст. після захоплення північних провінцій Персії та досягнення панування на Каспійському морі (Гюлістанська (1813) та Туркманчайська (1828) угоди).
У 1853 році захоплена Ак-Мечеть, 1865 — Ташкент. З 1868 року, після взяття Самарканда, бухарський емір став васалом російського царя. Від 1873 року Хівинське ханство підкорилася Росії, а 1876 року було приєднане Кокандське ханство (Фергана)Большая Советская Энциклопедия. Том тридцать третий: Классы — Конкуренция // Гл. ред. О. Ю. Шмидт. Зам. гл. ред. Ф. Н. Петров.— М.: Государственный институт «Советская Энциклопедия», ОГИЗ РСФСР, 1938.— Стб. 444..
Національно-визвольний рух Національно-визвольний рух другої половини 1916 року в Центральноазійській частині Російської імперії, у час військової поразки її на фронті Першої світової війни, може розглядатися як складова підготовки революційних подій 1917 року, що випливає із характеру та перебігу подій, коли широкі маси селянства та ремісничі верстви населення міст повстали проти російського владарювання на територіях, заселених неросійськими народами, де діяли подібні форми й характер експлуатації корінного населенняКрасный архив. Исторический журнал. Том пятый (шестидесятый).— М.: Государственное социально-экономическое издательство, 1933.— С. 60—61..
Свідок і учасник подій 1916 року у киргизьких землях, Григорій Бройдо, зазначив у своїх показаннях прокуророві Ташкентської Судової Палати 3 вересня 1916 року Бройдо Г. И. Восстание киргиз в 1916 г. (Мое показание прокурору Ташкентской судебной палаты, данное 3-го сентября 1916 г.).— М.: Научная ассоциация востоковедение при Ц. И. К. С. С. С. Р., 1925.— С. 1.: Безпосереднім приводом до подій 1916 року стали заходи, вжиті місцевою владою на виконання «Височайшого веління» «Про залучення чоловічого інородницького населення Імперії до робіт по влаштуванню оборонних споруд та військових сполучень у районах діючої армії, а також для будь-яких інших, необхідних для державної оборони робіт». Внаслідок традиційної безкарності та корумпованості колоніальної влади заходи були вжиті з порушенням діючого законодавства, що загострило ситуацію.
Наслідки
Більшовицьке керівництво СРСР розглядало повстання 1916 року як досвід колоніальної революції в епоху імперіалізму, уроки якого можуть бути використані компартіями за кордонами СРСР, особливо в країнах СходуДжизакское восстание 1916 г. С предисловием А. Шестакова. Документы.— В кн.: Красный архив. Исторический журнал. Том пятый (шестидесятый).— М.: Государственное социально-экономическое издательство, 1933.— С. 61..
Вшанування На державному рівні 26 жовтня 2017 року президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв підписав указ «Про встановлення Днів історії та пам'яті предків», а 2 листопада 2017 року парламент Киргизстану Жогорку Кенеш ухвалив постанову про встановлення 7 і 8 листопада Днями історії та пам'яті предків.
Примітки
Джерела Абаза К. К. Завоеваніе Туркестана. Разсказы изъ военной исторіи. Очерки природы, быта и нравовъ туземцевъ — в общедоступномъ изложеніи. Съ рисунками картами и планомъ текинской крѣпости Деонгиль-тепе. Составилъ К. К. Абаза.— С.-Петербургъ. Типографія М. М. Стасюлевича, 1902.— 312 с. Бройдо Г. И. Восстание киргиз в 1916 г. (Мое показание прокурору Ташкентской судебной палаты, данное 3-го сентября 1916 г.).— М.: Научная ассоциация востоковедение при Ц. И. К. С. С. С. Р., 1925.— 28 с. Восстание 1916 г. в Средней Азии. Из дневника А. Н. Куропаткина.— Красный Архив. Исторический журнал. Том третий (тридцать четвертый), 1929.— М.— Л.: Государственное издательство.— С. 39—94. Восстание 1916 года в Средней Азии. Сборник документов //САНИИР и ЦЕНТРАРХИВ УзССР; Красный Архив Средней Азии. Выпуск I. Подготовили к печати Ф. Божко и С. Волин. Под редакцией П. Г. Галузо.— Ташкент: Госиздат УзССР, 1932.— 175 с. Восстание 1916 года в Средней Азии и Казахстане: Сборник документов / Академия наук Казахской ССР.— М.: Изд-во Академии Наук СССР, 1960.— 796 с. Восстание 1916 года в Туркестане: документальные свидетельства общей трагедии: сб. док. и материалов / МГУ им. М. В. Ломоносова, Ин-т всеобщ. истории РАН ; [сост., авт. предисл., вступ. ст. и коммент. Т. В. Котюкова].– М.: Марджани, 2016.– 468 с. ISBN 978-5-903715-99-2 Галузо П. Г. Туркестан — колония. (Очерк истории Туркестана от завоевания русскими до революции 1917 года.— М.: Издание Коммунистического Университета Трудящихся Востока имени И. В. Сталина, 1929.— 164 с. (Труды Научно-исследовательской Ассоциации при Коммунистическом Университете Трудящихся Востока. Вып. 1.) Джизакское восстание 1916 г. С предисловием А. Шестакова. Документы.— В кн.: Красный архив. Исторический журнал. Том пятый (шестидесятый).— М.: Государственное социально-экономическое издательство, 1933.— С. 60—91. Историческій обзоръ Туркестана и наступательнаго движенія въ него русскихъ. Составилъ А. И. Макшеевъ.- С.-Петербургъ. Военная типографія, 1890.- 370 с.+ 7 л. илл. Международное научное совещание «Переосмысление восстания 1916 года в Центральной Азии»: сб. статей. — Бишкек: Нео Принт, 2017. — 180 с. ISBN 978-9967-32-194-6 Рыскулов Турар. Восстание туземцев Средней Азии в 1916 году. В двух частях.— Кзыл-Орда: Государственное издательство К. С. С. Р., 1927.— 125 с.
Посилання Восстание 1916 года в Средней Азии и Казахстане: Сборник документов / Академия наук Казахской ССР.- М.: Издательство Академии Наук СССР, 1960.- 796 с. Интернет-проект «События в Семиречье 1916 года по документам российских архивов» Федерального архивного агентства РФ. Перечень документов Див. також Джиззацьке повстання (1916) Антиросійські виступи