Олексій Сергійович Ейбоженко (; 6 лютого 1934, Москва, СРСР — 26 грудня 1980, Москва, СРСР) — радянський актор театру та кіно. Лавреат Національної премії НДР за роль Олександра Циганкова у фільмі «Мені було 19».

Життєпис Олексій Ейбоженко народився 6 лютого 1934 року в Москві.

Закінчив Театральне училище імені М.С. Щепкіна у 1957 році (курс Віри Пашенної). Свої перші ролі на сцені Олексій Ейбоженко зіграв, ще будучи студентом театрального училища.

Після закінчення навчання, у 1957 році Олексій Ейбоженко стає актором Воронезького драматичного театру імені Михайла Кольцова.

У 1959 році перейшов до Московського театру драми і комедії на Таганці. Тут він познайомився зі своєю майбутньою дружиною, акторкою Наталією Кенігсон.

З 1964 року Олексій Ейбоженко актор Академічного театру імені Володимира Маяковського.

Через три роки, у 1967 році, Олексій Ейбоженко переходить у Малий театр, де працював до своєї смерті.

Олексій Ейбоженко помер 26 грудня 1980 року в Москві. Похований на 59-ій дільниці Ваганьковського цвинтаря.

Життю і творчості актора присвячена глава 47 циклу «Щоб пам'ятали» Леоніда Філатова.

Сім'я Дружина — акторка та режисер Наталія Володимирівна Кенігсон. Син — журналіст, телеведучий Олексій Ейбоженко.

Творчість Ролі у театрі Малий театр

1967 — «Вкрали консула» Георгія Мдівані — Чезаре 1967 — «Вища міра» Михайла Маклярского і Костянтина Раппопорта — Зотов 1968 — «Дачники» Максима Горького — Кропілкін 1968 — «Кримінальне танго» Еґона Раннета — Юккі 1968 — «Твій дядя Міша» Георгія Мдівані — Валерій 1969 — «Син» Анатолія Софронова — Сергій Померанцев 1969 — «Палата» Самуїла Альошина — Ординатор 1969 — «Розбійники» Шиллера — Франц 1969 — «Людина і глобус» В. Лаврентьєва — Цвєтков 1970 — «Визнання» Сави Дангулова — Посол 1970 — «Емігранти» Анатолія Софронова — Лінкс 1970 — «Растеряева вулиця» по Глібу Успенському — Михайло Іванович 1971 — «Кримінальне танго» Еґона Раннета — Філософ 1971 — «Прірва» І. Дарвіша — Франц Ковач 1973 — «Цар Федір Іоанович» Олексія Толстого — Князь Василь Шуйський 1975 — «Перед заходом сонця» Гергарта Гауптмана — Еріх Кламрот 1975 — «Російські люди» Костянтина Симонова — Розенберг 1977 — «Любов Ярова» Костянтина Треньова — Пікалов 1978 — «Змова Фієско в Генуї» Шиллера — Мавр 1979 — «Мамуре» Ж. Сарман — Орас 1979  — «Берег» Юрія Бондарева — Алекс 1980 — «Вербенька не плакуча» Михайла Алексєєв — Епіфана Курдюков 1980 — «Одруження Бальзамінова» Олександра Островського — Неуеденов

Ролі у кіно

 — «Проста історія» — секретар  — «Третій тайм» — ЛемешкоБезпрограшне кіно «УНІАН»  — «При виконанні службових обов'язків» — Нема Брок  — «Людина без пашпорту» — Костянтин Лежнев  — «Лебедєв проти Лебедєва» — Валька Смирнов  — «Подорож» — Петро  — «По тонкому льоду» — Андрій Трапезников  — «Бунтівна застава» — революціонер Васильович  — «Тисяча вікон» — Андреєв  — «Мені було дев'ятнадцять» — Олександр Циганков  — «Любити…» — хлопець на вечірці  — «Десята частка шляху» — Павло Коротков  — «Дорога на Рюбецаль» — «Дід», командир партизанського загону  — «Серце Росії» — Аросев  — «Бій після перемоги» — Полковник Вінніков«Бій після перемоги» «СТБ»  — «Візит ввічливості» — Віктор Олександрович  — «Сімнадцять миттєвостей весни» — Макс Гюсман  — «За годину до світанку» — Суслов  — «Дитинство. Отроцтво. Юність»  — «Схованка біля Червоних каменів» — слідчий КДБ майор Бахтін  — «Високе звання. Фільм 2. Заради життя на землі» — комісар Данілін  — «Варіант «Омега»» — Олександр Федорович Звєрєв  — «На все життя» — Данилов Іван Єгорович  — «Довіра» — Микола Васильович Криленко  — «Поєдинок в тайзі» — комісар  — «Час обрав нас» — Степан Лукич Воронецький  — «Вигідний контракт» — полковник міліції Микола Осинцев«Вигідний контракт» «KINO-КОЛО»«Вигідний контракт» «Інтер»  — «Мамуре» Жана Сармана — Орас  — «Корпус генерала Шубнікова» — підполковник Бородін«Корпус генерала Шубнікова» «НТН»  — «За даними карного розшуку ...» — Ілля Корольов, співробітник держбезпеки  — «Ти повинен жити» — Олексій Жигарєв«Ти повинен жити» «Інтер»  — «Атланти і каріатиди» — Віктор Шугачьов  — «Надзвичайні обставини» — Петро Храчев

На телебаченні 1968 — «Борсуки» (телевистава) — Дудін 1969 — «Комендант Лаутербурга» (телевистава) 1971 — «День за днем» (телесеріал) — Сивий 1973 — «Обрив» (телевистава) — Леонтій 1973 — «Осінь у Болдіні» 1976 — «Тут мій причал» — Іван 1980 — «Осінніх днів чарівність» 1981 — «Повісті Бєлкіна. Постріл» (телевистава) — оповідач 1981 — «Цар Федір Іоанович» (телевистава)

На радіо 1969 — «Дай руку, друже!» — Лайош 1973 — «Цар Федір Іоанович» — князь Василь Шуйський 1974 — «В списках не значився» (уривки роману Бориса Васильєва) 1975 — «Російські люди» — Розенберг

Примітки

Посилання