Микола Миколайович Дубінін (5 березня 1928 р, село Зеленівка, Далекосхідний край — 30 січня 2008 р) — радянський педагог-новатор, методист, Народний учитель СРСР, Заслужений учитель школи УРСР.
Біографія Народився 5 березня 1928 року в селі Зеленівка Спаського району Приморського краю в родині військовослужбовця. Закінчив середню школу в Лесозаводску. В 1949 закінчив Владивостоцький державний педагогічний інститут. Під час навчання був сталінським стипендіатом, потім працював вчителем фізики у школах № 17 та № 75 міста Владивостока. У 1956—1961 — старший викладач кафедри загальної фізики ДВГУ.
У 1961—1989 — директор і одночасно вчитель фізики школи-інтернату № 2 Владивостока. До якої з 1961 р. по 2013 р. було випущено 155 золотих і срібних медалістів. У 2002 році школі-інтернату присвоєно ім'я М. Н. Дубініна.
Всеросійську популярність отримав завдяки методу навчання школярів стоячи. Ідея була запропонована лікарем-терапевтом В. В. Сигаловим. І хоча пропозицію було відхилено Міністерством охорони здоров'я СРСР, Н. Н. Дубінін прийняв ідею лікаря і став готуватися до експерименту. 1 вересня 1986 1-й клас приступив до занять за новою методикою. З виступу директора по центральному телебаченню вся країна дізналася про проведений експеримент.
В останні роки життя очолював громадську приймальню губернатора Приморського краю.
Дружина Дубініна Недія Євстафіївна вчитель математики, прожили разом 59 років. Сини Олександр та Володимир (професор, доктор математичних наук)
Вибрані праціИсточник — Электронные каталоги РНБ
Нагороди та визнання Орден Леніна Медаль К. Д. Ушинського Медаль «За трудову доблесть» Народний учитель СРСР (1982) Заслужений вчитель школи УРСР Почесний громадянин міста Владивостока (з 1980 року).
Примітки
Посилання Інтернат імені Дубініна (Перевірено 24 листопада 2011)