Сухоста́в — село в Україні, у Копичинецькій міській громаді, Чортківського району, Тернопільської області на півночі району. Розташовується над річкою Нічлавка, на протилежному березі розташовується Яблунів. Центр колишньої сільради. Розташоване на відтинку Теребовля — Чортків автодороги Дубне — Тернопіль — Чернівці.
Населення — 908 осіб (2025)https://rada.info/upload/users_files/04058380/479cabea1e310b19462aa35f48112880.docx.
Географія На північному заході від села бере початок річка Нічлавка, права притока Нічлави (басейн Дністра).
Історія
Археологічні дослідження
Поблизу Сухоставу виявлено археологічні пам'ятки культури лінійно-стрічкової кераміки, трипільської (поселення Сухостав), голіградської, черняхівської культур.
Розвідкою Г. К. Свєшнікова уточнено в 1952 р. територію поселення перших століть н. е. на полях «Великі» і «Малі долини» та зібрано підйомний матеріал, щоскладається з уламків кераміки, метелевих виробів, кам'яних намистинок і частини жорнового каменюМіністерство культури Української РСР. Львівський державний історичний музей. Археологічні роботи музею в 1952 — 1957 р.р. — Львів, 1959, стор. 10.
Роботами Копичинецької експедиції (Копичинецького розвідувального загону) проведено розкопи поселення ранньоскіфського часу в урочищі «Говдри». Досліджено три землянки VII ст. до н. е. та ряд господарських ям. Здобутий розкопами речовий матеріал найбільш зближений до синхронного йому матеріалу з Середнього Подніпров'я. В роботах експедиції брали участь: Свєшніков І. К — керівник експедиції, наукові працівники Львівського історичного музею — Г. М. Власова, В. П. Савич, 3. А. Володченко, наукові працівники Дубнівського краєзнавчого музею — Є. Г. Нефедовський, В. Д. Селедець.
Польський період
1553 р. стражник коронний Миколай Потоцький отримав від короля Сігізмунда ІІ Августа привілей на заснування містечка з маґдебурзьким правом під назвою Сухостав. Імовірно, від тих часів містечко користувалося гербом, опис якого зберігся в польських джерелах XIX століття: на блакитному щиті срібний семипроменевий хрест (герб роду Потоцьких "Пилява"), під яким золота риба.
Польський дослідник М.Курзей стверджує, що місто Яблунів було засноване на ґрунті села Сухостав у 1553 році.M.Kurzej. Kościoł parafialny p.w. Św. Elżbety Królowej w Jabłonowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.- Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009.— Cz. I, tom 17. 508 s., 806 il. ISBN 978—83—89273—71—0 s. 143
Австрійський період
За австрійських часів містечко належало до Заліщицького округу,
З 1854 року до адміністративної реформи 1867 року у складі Копичинецького повіту Чортківського округу.
19 ст. — до Гусятинського, згодом Копичинецького повітів.
Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок» та інших, кооператива.
Період Незалежності З 30 липня 2018 р. у складі Копичинецької міської громади.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Копичинецької міської громади .
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Гусятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Чортківського району.
Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610255, розташована у приміщенні клубу.
Результати зареєстровано 635 виборців, явка 69,92%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 48,31%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 15,58%, за «Голос» — 9,03%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Ігор Сопель (Слуга народу) — 44,57%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 20,36%, за Аллу Стечишин (самовисування) — 10,86% .
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська97899.59%російська30.31%польська10.10%Усього982100%
Релігія церква Різдва Пресвятої Богородиці (1888, дерев'яна, ПЦУ), церква Різдва Пресвятої Богородиці (1997, мурована, УГКЦ).
Пам'ятки Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967), насипано символічну могилу УСС (1990).
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ 1 ступ., бібліотека, торговельні заклади, ФАП, відділення зв'язку.
Відомі люди Народилися просвітницький діяч, меценат А. Дереворіз, мовознавець Є. Нападій, діяч ОУН і УПА С. Нападій. Дереворіз Михайло Іванович (1933—2013) — український філолог.
Примітки
Література О. Клименко, Я. Ясінський. Сухостав // — С. 375.
Посилання
Різдв'яний вертеп 2013 Сухостав Сухостав 2010