Їржі Киліан (Jiří Kylián) ( , Прага) чеський танцюрист та хореограф сучасного танцю."Jiri Kylian," Almanac of Famous People (2011) Gale Biography in Context Його вважають одним з найбільш видатних хореографів сучасного танцю в історії Чехії.
Біографія
У дев’ятирічному віці почав навчатись у балетній школі Національного театру Праги. До цього періоду належать перші спроби створення маленьких постановок для своїх колег-студентів, які ніколи не були реалізовані. У 1962 вступає до Празької консерваторії. Хоча та епоха була позначена тотальним контролем комуністичної партії, багато вчителів були чудовими, так як самі вони здобували освіту у досить демократичній довоєнній Чехословаччині. Однією з тих, хто справив великий вплив на професійний розвиток Їржі була Зора Шемберова, яка була першою виконавицею Джульєти (1938) у балеті Прокоф’єва «Ромео і Джульєта». У цей період побачили світ дві перші хореографії Їржі Киліана — “Nine eighth’s” поставлена на джазову музику та «Квартет» — на музику Бели Бартока. У 1967 р. отримав стипендію Королівської балетної школи у Лондоні, який на ту пору був справжньою культурною столицею. У Лондоні він знайомиться з Джоном Кранко, який запропонував йому контракт зі Штутгартським балетом. Штутгартський балет під керівництвом Кранко був одним з найвизначніших колективів того часу. Кранко був завжди відкритим не лише для співпраці з видатними хореорафами, а й з молодими, які лише розпочинали свою кар’єру. У цей час з’явились такі постановки як ”Paradox”, Kommen und Gehen (1970). У 1975 році Киліан був призначений одним з артистичних директорів Нідерландського театру танцю, а з 1977 року став єдиним артистичним директором цього колективу, залишаючись на цій посаді до 2004 року. У 1978 році Киліан створив трупу НТТ ІІ, до якої увійшли дуже молоді танцюристи (17—24 роки), а у 1991, НТТ ІІІ для танцюристів за 40, які залишили основний склад Театру.
Творчість
Всесвітня слава до нього прийшла на Міжнародному фестивалі Сполето після показу його балету «Симфонієтта» на музику Яначека. У середині 1980-х років Киліан починає ставити переважно абстрактні постановки, він звертається до музики Баха, Моцарта, Веберна, Айвза, Райха, Пярта. До найвідоміших робіт хореографа належать "Симфонія псалмів" (1978), постановка на музику одноіменного твору Стравінського, "Забута земля" (1981) за мотивами живопису Едварда Мунка на музику Бріттена, "Petite Mort" (1991) на музику Adagio та Andante Ля-мажорного та До-мажорного фортепіанних концертів Моцарта.
Основні постановки
1970: Paradox et Coming and Going 1973: Viewers 1974: Stoolgame 1975: La Cathédrale engloutie 1975: Return to a Strange Land Nomaden 1978: Sinfonietta на музику Яначека 1978: Symphony of Psalms на музику Стравінського Dream Dances 1981: Forgotten Land 1982: Svadebka на музику Стравінського 1983: Stamping Round 1984: Дитя і чари на музику Равеля 1986: Silent Cries 1988: No More Play 1989: Falling Angels 1989: Black and White 1990: Sweet Dreams 1990: Sarabande на музику Баха 1991: Petite Mort на музику Моцарта 1992: As If Never Been 1992: No Sleep Till Dawn of Day 1993: Whereabouts Unknown 1994: Tiger Lily 1994: Double you 1995: Bella figura на музику "Stabat Mater" Перголезі 1997: Wings of Wax 1997: Tears of Laughter 1998: A Way Alone 1998: Indigo Rose 1999: Half Past 1999: Doux Mensonges для Паризької опери 2000: Arcimboldo 2000: One of a Kind 2000: Click-Pause-Silence 2001: Birth-day 2001: Blackbird 2002: 27’52” 2002: Claude Pascal 2002: When Time Takes Time 2003: Last Touch 2005: Symphony of Psalmas (редакція) 2005: Tar and Feathers 2008: Vanishing Twin 2008: Gods and Dogs 2009: Last Touch First 2012: Kaguyahime'' Примітки
Зовнішні посилання
Офіційний вебсайт Їржі Киліана