Віштаспа () або Гоштасп — напівлегендарний давньоіранський цар-жрець (санскр. कवि kavi — провидець, поет, мудрець) з напівлегендарної династії каянідів (перс. کیانیان, Kayāniyān) — царів перської міфології та епосу, зокрема «Шах-наме» (Книзі царів) Фірдоусі. Був правителем однієї зі східних територій давнього Ірану, ймовірно Бактрії. Віштаспа був сучасником і покровителем Заратуштри про що згадується в Гатах, найдавніших текстах зороастризму, які, як вважається, були складені самим Заратуштрою (Зороастром). У цих гімнах з Авести поет говорить про Віштаспу як про свого союзника (Ясна 46. 14)
Датування Роки його життя достовірно невідомі, хоч його реальне існування зазвичай сумнівів у дослідників не викликає. Через пов'язаність в часі Віштаспи та Заратуштри, найімовірнішою на сьогодні дослідники схильні визначати дату близько 1000 року до нашої ери. Інші вважають можливим діапазон дат між 1500 і 500 роками до нашої ери: "At present, the majority opinion among scholars probably inclines toward the end of the second millennium or the beginning of the first, although there are still those who hold for a date in the seventh century."..
Віштаспа у зороастризмі Крім того, що поет говорить про Віштаспу як про свого союзника (Ясна 46. 14), у гімнах зороастризму — Гатах, він також зазначається сповненим духом — одного з шести безсмертних святих духів Амеша Спенти — супутніх Агура Мазді і створених ним (Ясна 51. 16). Віштаспа, також, є відданим поширенню послання пророка (Ясна 51. 16, 46. 15, 53. 2).
Заратуштра звертається до Агура Мазди з проханням про кілька благ, зокрема про силу перемагати ворогів для Віштаспи та себе(Ясна 28.1-28.7) У сукупності Ґати прославляють Віштхаспу як «покровителя Зороастра та засновника першої зороастрійської громади».
Джерела Фірдоусі. Шах-наме. Т. 4. М., 1969, стор. 9-331