Марія Тереза де Сільва Альварес де Толедо, герцогиня Альба (Мадрид, 10 червня 1762 — Мадрид, 23 липня 1802) — представниця іспанської знаті, XIII герцогиня Альба-де-Тормес, господиня літературного салону, меценатка та модель.

Біографія

Дитинство Марія Тереза де Сільва Альварес де Толедо, яку називали Каетана, була єдиною донькою Франсиско де Паула де Сільва і Альварес де Толедо, Х герцога Уескарського, і Марії дель Пілар Ани де Сільва-Базан і Сармьєнто. Її дитинство було сумним та важким через відсутність уваги з боку батьків, які надавали більшу перевагу розвагам. Батько помер у квітні 1770 році, коли Каетані виповнилось 8 років, залишивши їй усі титули та весь значний спадок. Через 5 років, у 1770 році, її мати одружилася вдруге.

Шлюб З метою збереження двох іспанських герцогств, Альба-де-Тормес і Медіна-Сідонія, дід Каетани віддав 12-рісну Каетану в шлюб у 1775 році, з двоюрідним братом Хосе Альваресом де Толедо і Гонзага, XI маркізом Війафранком дель Бьєрсо і майбутнім XV герцогом Медіна-Сідонія. Шлюб став найбільш могутнім, багатим і титулованим в Королівстві Іспанія.

Каетана та її родина мешкали на два будинки, що були найбільшими приватними володіннями Мадриду, Палац Монклоа та Палац Буенавіста. Ще в одному палаці, успадкованому від діда, Палаці герцогів Альба в Piedrahita, подружжя приймало представників уряду, діячів мистецтв, культури та науки, серед яких були письменник та політик Гаспар Мелчос де Ховейанос та художник Франциско-Хосе де Гоя.

В 1796 році чоловік помер і Каетана залишилась вдовою без дітей, без можливості передати прямим нащадкам свої титули та багатства.

Каетана Альба була жінкою з найбільшою кількістю титулів на початку XIX століття. Їх було 56.

Меценатство і суперництво

Герцогиня Альба була однією з перших покровительок іспанського художника Франсиско Гойї та суперечливою жінкою свого часу завдяки своїй красі, статкам, чуттєвості та вільному життю.

Життя аристократки було постійним сюжетом для творів пригодницьких романів. Є ті, хто приписували їй роман з Гойя, який зобразив Каетану на кількох своїх картинах. Деякі, навпаки, заперечували будь-яку можливість любовного зв'язку між ними через соціальну нерівність, яка їх розділяла. Інші відзначали, що саме герцогиня Альба позувала для картини La maja desnuda.

Герцогиня Альба змагалися безпосередньо з самою королевою Іспанії, Марєю Луізою Пармською, за першість в одязі та розкоші, для неї привозили ексклюзивні сукні з Парижу. Одного разу Каетана скопіювала дизайн, призначений для королеви, і одягла в той самий одяг своїх служниць, з метою посміятись над королевою.

Смерть та ексгумації Каетана раптово померла у 1802 році у 40 років в своєму Палаці Буенавіста від хвороби, яка перебігала з гарячкою.

17 листопада 1842 р. при перенесення її останків з місця поховання в капличці герцогів Альба до церкви Спасителя і Св. Миколи на цвинтарі Сан-Ісідро було виявлено, що тіло Каетани було частково зруйноване: не вистачало однієї ноги.

У 1945 році труп герцогині було ексгумоване вдруге і проведено його патологоанатомічне дослідження. В результаті чого причиною смерті встановили отруєння.

Каетана в культурі

У літературі Volavérunt, de Antonio Larreta (Premio Planeta у 1980). Cayetana de Alba: maja y aristócrata, de María Dolores Arroyo, 1999. El último beso de Cayetana de Alba, de Concepción Calleja, 2001. La Duquesa de Alba, de Carmen Güell, 2002. La Casa de Alba: Mil años de historia y de leyendas…, de José Luis Sampedro Escolar, 2007.

У кінематографі The Naked Maja, Генрі Костер (1958). Ава Гарднер в ролі Каетани. La tirana, Хуан де Ордунйа (1958). Лус Маркес в ролі Каетани. Goya, Джанкарло Менотті (1986). Вікторія Вергара в ролі Каетани. Volavérunt, Бігас Луна (1999). За романом Антоніо Ларетта. Айтана Санчес-Хіхон в ролі Каетани. Goya en Burdeos, Карлос Саура (1999). Марібель Верду в ролі Каетани.

В образотворчому мистецтві

Примітки

а. Повне ім'я герцогині з усіма її титулами було Марія дель Пілар, Тереза, Каетана де Сільва, Альварес де Толедо і Португал, Бомонт та Наварра, Аро, Сотомайор, Гузман, Фернандес Енріке, Асеведо, Фонсека, Сунніга, Енрікес де Рібера і Кабрера, Сандовал і Рохас, Кордоба, Монрой, Айала і ла Серда.

Виноски

Джерела