Си́дорів () — село в Україні, у Гусятинській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Збруч, на південному сході району. До 2020 адміністративний центр Сидорівської сільської ради, якій було підпорядковане с. Шидлівці. В 1949 році до Сидорова приєднано хутір Слобідка. Відоме Сидорівським замком.

Населення — 1168 осіб (2007).

Географія

Сидорів лежи́ть за 12 км від Гусятина.

Поблизу села є Сидорівське родовище вапняку.

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.

Перша писемна згадка — 7 жовтня 1398 року.

5 квітня 1547 року король Сигізмунд І Старий дав привілей Якубові Потоцькому на заснування міста Сидорів. Разом з тим запровадив в місті щотижневі торги в суботу та щорічні на свято Ядвіги.MRPS IV/1, № 7831

Історія Сидорова пов'язана насамперед з родиною Калиновських гербу Калинова.

Представником роду був генерал подільських земель Валентій-Олександр Калиновський (дружина Ельжбета Струсь. Вони мали трьох синів, з яких наймолодший — Марцін — став польним коронним гетьманом, після смерти братів успадкував багато земель на Поділлі: Вінницю, Умань, у Сидорові був родовий замок. Тут у 1640 році гетьман наказав поставити на горі острівця, утвореного річками Суходіл та Слобідка, кам'яний замок (нині залишилися тільки руїни).

23 квітня 1646 р. гетьман Мартин Калиновський подарував село, разом з усіма своїми дідичними та заставними маєтками, своєму сину Самуелю Єжи.

У 1672 році замок був узятий турками, в 1673 — відвойований військами Речі Посполитої. Три роки тут був комендантом Ян Самуель Хшановський з дружиною Анною, яка пізніше відзначилася при обороні замку Теребовлі в 1676 р. Ян Хжановський залишив замок, який знову зайняли турки, значно знищивши його. Пізніше замок був відбудований за сприяння ще одного представника родини Калиновських — кам'янецького каштеляна Марціна Калиновського, який виділив кошти для побудови тут також незвичайного за архітектурою костелу, в якому пізніше — обидвоє — були поховані. Після смерті власника Людвіка Калиновського Сидорів перейшов до його доньки Теклі, яка була одружена з Бельським, пізніше — до її доньки Анелі М'ячинської.

Опісля на початку XIX ст. замок купив Іґнатій Пайґерт — так Сидорів перейшов до родини Пайґертів, якій належав до 1941 року. Поет та художник Йозеф Пайґерт мав тут величезну бібліотеку. Останні з родини Пайґертів не дбали про замок і він почав занепадати.

У 1840 році Пайґерт збудував на заході Сидорова новий палац, біля палацу були парк, фонтан.

У 1854 — 1918 рр. у складі Гусятинського повіту (Австро-Угорщина).

У ХІХ ст. поселення мало власну символіку — печатку з зображенням дерева, під яким стоїть плугатар з плугом (кілька примірників такої печатки, датованих 1870 р., збереглися в колекції документів краєзнавця Антонія Шнайдера).

25 липня 1920 року в бою під Сидоровом окрема кінна дивізія армії УНР ущент розгромила ворожу більшовицьку кінноту і два полки більшовицької піхоти 123-ї пішої бригади разом з їх командирами.

Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Луг» та інших.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гусятинської селищної громадиРішення Гусятинської селищної ради № 27 від 1 грудня 2020 року «Про початок реорганізації Босирівської сільської ради, Городницької сільської ради, Коцюбинчицької сільської ради, Кривеньківської сільської ради, Личковецької сільської ради, Постолівської сільської ради, Самолусківської сільської ради, Сидорівської сільської ради, Сокиринецької сільської ради шляхом приєднання до Гусятинської селищної ради ».

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Гусятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Чортківського району.

Політика

Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610250, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати зареєстрований 771 виборець, явка 57,46 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 26,76 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 25,62 %, за «Голос» — 11,34 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Ігор Сопель (Слуга народу) — 22,85 %, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 19,23 %, за Миколу Люшняка (самовисування) — 18,55 % .

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська112399.82 %російська20.18 %Усього1125100 %

Соціальна сфера Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, 4 торговельних та 1 розважальний заклади.

Релігія церква Різдва Пресвятої Богородиці (1812, кам'яна, мурована, УГКЦ), костел Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії (1628).

Пам'ятки

руїни Сидорівського замку пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1984 р.) насипано символічну могилу Борцям за волю України (1990), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.

Відомі люди

Народилися Євген Левицький — український громадсько-політичний діяч, публіцист. Корнило Троян — український громадський діяч. Вітольд Пайгерт — живописець. Адам та Юзеф Пайгерти — поети і перекладачі. Владислав Стеслович — польський юрист, політичний та державний діяч. Анатолій Федорейко — український господарник. Валерій Федорейко — український науковець, громадсько-політичний діяч. Доктор технічних наук, професор, дійсний член Академії економічних наук України. (1863—1917) — польський кримінальний адвокат, чиновник, викладач.

Перебували Яків Головацький — письменник та освітній діяч.

Поховані Марцін Калиновський — коронний гетьман Марцін Калиновський — кам'янецький каштелян

Примітки

Джерела Гадиняк І., Хаварівський Б. Сидорів // Inlender A. Illustrirter Führer auf den k.k. Österr. Staatsbahnen für die Strecken… — Wien : Steyrermühl, ca 1895. — 101 s. — S. 94—95.  — S. 480. Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — 256 s. — ISBN 978-83-927244-4-5.

Посилання

Замки та храми України: Сидорів Сидорів — костел Сидорівський замок Пам'ятки України: Сидорів Дикий замок