Мико́ла Фе́дорович Кіщу́к (11 січня 1910, Річка — 26 жовтня 1993, Київ) — український радянський майстер різьблення по дереву, художник, державний діяч. Член Спілки радянських художників України з 1945 року (у 1961—1963 роках очолював її Косівську та у 1963—1974 роках — Івано-Франківську організацію). Депутат Верховної Ради УРСР 2—4-го скликань. Брат Василя, батько Миколи Кіщуків.

Життєпис Народився 11 січня 1910 року в селі Річці (нині Косівський район Івано-Франківської області, Україна) у селянській сім'ї. Мистецтву різьблення на дереві навчився у родини Шкрібляків. З 1934 року служив у польському війську.

Після приєднання Галичини до Української РСР, у 1939—1941 роках обіймав посаду голови Річнянської сільської Ради Косівського району; в районі став одним із організаторів та очолив художньо-промислову артіль різьбярів «Гуцульщину».

Під час німецько-радянської війни у 1941 році очолював Косівське антифашистське підпілля, з 1944 року служив у Червоній армії командиром відділення особливої військової частини № 8285 Народного комісаріату оборони СРСР. Також 1945 року був учасником радянсько-японської війни.

У 1945—1974 роках очолював художньо-промислову артіль різьбярів «Гуцульщину». Член Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) з 1946 року. У 1949—1952 роках заочно навчався в Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури. Водночас у 1949—1950 роках очолював виконавчий комітет Косівської районної ради депутатів трудящих Станіславської області.

У 1950—1953 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК КП(б)У в Києві. У 1953—1958 роках — заступник голови виконавчого комітету Станіславської обласної ради депутатів трудящих. З 1958 року — голова виконавчого комітету Косівської районної ради депутатів трудящих Станіславської області, голова виконавчого комітету Верховинської районної ради депутатів трудящих Івано-Франківської області.

Мешкав у Івано-Франківську в будинку на вулиці Фурманова, № 2А, квартира № 5. Після виходу на пенсію мешкав у Києві. Помер у Києві 26 жовтня 1993 року. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, ).

Творчість Працював в галузі декоративного мистецтва (різьба по дереву). Використовував традиційні народні орнаментні мотиви, створював скриньки, футляри для альбомів, рахви, декоративні й тематичні тарелі з портретами, шахи та шахові столики, крісла, чорнильні прибори, книжкові полиці, набори меблів тощо. Розробив нові форми та орнаменти декорування виробів. Серед робіт: різьблення, інкрустація бісером, рогом, перламутром, металом обкладинки до книги «Звільнення» (1945; Національний музей декоративного мистецтва України); декоративні блюда з портретом Володимира Леніна (1946, Український дім); меблевий гарнітур із 23 предметів для робочого кабінету Йосипа Сталіна у Кремлі (1947, Музей сучасної історії Росії); тарілки «Гуцул» (1971), «Володимир Ленін» (1972). З 1934 року брав участь у мистецьких виставках, всесоюзних — з 1940 року, всеукраїнських з 1945 року. Роботи майстра експонувалися на закордонних виставках у Варшаві у 1956 році, Ліллі у 1957 році.

Крім вищезгаданих музеїв вироби митця зберігаються у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського в Коломиї, Музеї етнографії та художнього промислу, та Національному музеї у Львові, Івано-Франківському краєзнавчому музеї.

Відзнаки Диплом I ступеня художньої виставки у Ворохті (1934; за різьблену гуцульську скриню); Заслужений майстер народної творчості Української РСР з 1968 року; Нагороджений: радянськими орденами: Леніна (23 січня 1948), «Знак Пошани» (26 лютого 1958); радянськими медалями: «За перемогу над Німеччиною», «За перемогу над Японією».

Вшанування 1950 року портрет Миколи Кіщука написав Д. С. Горнштейн; В Івано-Франківську, на фасаді Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України було встановлено меморіальну дошку в пам'ять про Миколу Кіщука. Дошка сповіщала:

В цьому будинку жив і творив відомий український мистець голова правління Івано-Франківської організації спілки художників (1964—1974) з ініціативи якого збудовано будинок художника Кіщук Микола Федорович 1910—1993

У 2023 році, у зв'язку з декомунізацією в Україні, на неї звернув увагу історик Ярослав Коротчук, який заявив, що Кіщук, «будучи головою виконкому Косівського, а опісля Верховинського районів, маючи на руках зброю, брав участь у акціях проти ОУН та УПА, здійснював депортацію сімей повстанців, зміцнював радянську владу»Автор проєкту меблів для кабінету Сталіна. У Франківську не зняли дошку Миколі Кіщуку. Свої слова Коротчук підтвердив документами з архівів Служби безпеки України. Син Миколи Кіщука заперечив ці епізоди з біографії батька та порадив «спитати івано-франківських художників, чи потрібна їм дошка»У Франківську триває епопея з дошкою Миколі Кіщуку на фасаді будинку НСХУ. 1 липня 2024 року меморіальну дошку демонтованоВ Івано-Франківську демонтували меморіальну дошку комуністичному діячу Миколі Кіщуку. // Автор: Діана Яців. 01.07.2024, 18:34Декомунізація в дії: в Івано-Франківську демонтували меморіальну дошку комуністичному діячу. // Автор: Ігор Прокопчук. 02.07.2024.

Примітки

Література