Закон Української Держави про карну відповідальність за перевищення граничних цін і за спекуляцію 1918 — закон, ухвалений 24 липня 1918 Радою міністрів Української Держави як тимчасовий закон. Згідно із законом винні в продажу продовольства або інших товарів і матеріалів першої необхідності за цінами, що перевищують встановлені державою, як і в спробі такого продажу, каралися позбавленням "особливих прав і переваг" та ув'язненням на строк від 1 року і 4 місяців до 2 років або виконанням упродовж такого самого строку примусових робіт і, крім того, "грошовою виплатою" (штрафом) у розмірі від 100 до 25 тис. карбованців, але в будь-якому разі не меншою від подвійної суми перевищення граничної ціни. Такому ж покаранню підлягали й співучасники злочину та підбурювачі до нього, а також ті, хто пропонував або приймав послуги при його скоєнні.

Торговою і промисловою спекуляцією вважалися: купівля щойно вказаних предметів з метою їх перепродажу за цінами, що перевищують граничні; посередництво в будь-якій формі при здійсненні такої купівлі; переховування товарів, належних до продажу, зменшення обсягів їх продажу або відмова від продажу за встановленими державою цінами; скорочення виробництва цих товарів, умисне їх знищення чи псування; створення з метою підвищення цін відповідних умов і навіть подання ін. особам пропозицій щодо створення таких умов; співучасть у зазначених діях. Спекуляція каралася так само позбавленням "особливих прав і переваг", ув'язненням на строк від 1 року і 4 місяців до 2 років або виконанням протягом такого ж строку примусових робіт, але розмір грошової виплати в цьому випадку підвищувався до 100 тис. крб. Винні в торгівлі без належного дозволу та в спробі такої торгівлі підлягали ув'язненню на строк до 8 місяців і штрафу від 1 тис. до 100 тис. крб. Таке ж покарання накладалося на промисловців і торговців, які збували товари особам, що не мали відповідних свідоцтв на їх продаж. При повторенні зазначених порушень сума штрафу підвищувалася до 200 тис. крб. із забороною на 3 роки займатися торгівлею.

Вирок публікувався (коштом засудженого) в кількох газетах, майно засудженого конфісковувалося. Ті, хто порушував заборону на торгівлю, підлягали ув'язненню на строк від 1 до 3 років. Посадові особи, винні в хабарництві або здирництві при скоєнні спекуляцій, каралися суворіше та ще й сплачували штраф у розмірі подвійної вартості хабара чи дарунка. Всі справи про перевищення граничних цін та спекуляцію виокремлювалися з мирових судів і належали до компетенції окружних судів, де мали розглядатися незалежно від виду покарання без участі присяжних засідателів і без застосування кримінально-процесуальних норм. Вироки вважались остаточними й оскарженню не підлягали.

У зв'язку з величезною кількістю кримінальних справ, що виникли після прийняття тимчасового закону про карну відповідальність за перевищення граничних цін і за спекуляцію, РМ асигнувала додаткові кошти на видатки по утворенню нових посад слідчих спеціально для ведення таких справ. У результаті, починаючи з 15 серпня 1918, досудове слідство в цих справах проводили спеціально призначені 40 тимчасових судових слідчих, які розподілялися між різними судовими округами й переміщувалися наказом міністра юстиції з однієї округи в ін. в міру потреби.

Наприкінці серпня 1918 уряд спеціальною постановою ще раз наголосив, що спроба спекуляції та співучасть у ній караються на рівних підставах із самою спекуляцією, а у вересні РМ внесла ще два істотні доповнення до закону від 24 липня 1918: засудженим за спекуляцію заборонялося протягом року проживання в Києві, Одесі, Миколаєві, всіх губернських центрах, а також у Бердичеві, Бердянську, Вінниці, Кременчуці, Єлизаветграді (нині м. Кропивницький), Маріуполі, Мелітополі, Ніжині та Рівному; єдиним запобіжним заходом під час слідства по таких справах визнавалося ув'язнення. Див. також Закон про спекуляцію 1919 Джерела та література Мироненко О.М. Закон Української Держави про карну відповідальність за перевищення граничних цін і за спекуляцію 1918 //

Посилання Закони УНР та Української Держави про спекуляцію //