Транспорт Французької Полінезії представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні громадський транспорт пасажирських перевезень не розвинений . Площа країни дорівнює 4 167 км² (175-те місце у світі). Форма території країни — архіпелажна; максимальна дистанція з півночі на південь — 2100 км, зі сходу на захід — 2300 км; розмір найбільшого острова (Таїті) — 30 x 60 км. Географічне положення Французької Полінезії дозволяє контролювати транспортні шляхи в центральній частині південної половини акваторії Тихого океану.
Історія становлення і розвитку
Автомобільний
Загальна довжина автошляхів у Французькій Полінезії, станом на 1999 рік, дорівнює 2 590 км, з яких 1 735 км із твердим покриттям і 855 км без нього (172-ге місце у світі).
Повітряний
У країні, станом на 2013 рік, діє 54 аеропорти (87-ме місце у світі), з них 45 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 9 із ґрунтовим. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття): довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 2 (0); від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 5 (0); від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 33 (4); коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 5 (5).
У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано (у Франції) 2 авіапідприємства, які оперують 21 повітряним судном.
У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 1 гелікоптерний майданчик.
Французька Полінезія не є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO), інтереси країни в організації представляє Франція. Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — F-OH, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU). Аеропорти Французької Полінезії мають літерний код ІКАО, що починається з — NT.
Водний
Морський Головний морський порт країни: Папеете.
Морський країни, станом на 2010 рік, складався з 12 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (107-ме місце у світі),.
Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що зареєстровані під прапорами інших країн — 12 (Камбоджі — 1, Франції — 11).
Міський громадський
Державне управління Франція здійснює управління транспортною інфраструктурою заморської території через міністерства заморських територій та екології, енергетики і океанів. Станом на 6 грудня 2016 року міністерства в уряді Бернара Казеньова очолювали міністри Еріка Берейт та Сеголен Руаяль, відповідно.
Див. також Економіка Французької Полінезії
Примітки
Література
Українською
Англійською
Російською
Посилання
Карти транспортної системи Французької Полінезії на Вікісховищі. Карти Французької Полінезії — Perry–Castañeda Library Map Collection. Добірка публікацій про Французьку Полінезію з часопису «Вокруг света».