Митрополит Никодим (); 18 січня 1895, Русе — 23 грудня 1980, Сливен) — єпископ Православної церкви Болгарії, митрополит Сливенський.

Біографія

Народився 18 січня 1895 в Русе.

З відзнакою закінчив Софійську духовну семінарію, а потім Оксфордський університет зі ступенем бакалавра з богослов'я.

Після повернення до Болгарії, в 1925-1927 служив протосингелом Пловдивської митрополії.

З 11 липня 1927 по 31 липня 1929 — ігумен Бачковського монастиря.

У 1929-1936 викладав в Пловдивській духовній семінарії.

З 1936 по 1938 — знову протосингел Пловдивської митрополії.

29 січня 1939 висвячений в титулярного єпископа Стобійського.

У 1939 призначений головним секретарем Священного синоду Болгарської православної церкви на даній посаді залишався до 1941.

У 1941 призначений ректором Пловдивської духовної семінарії. Йому випала важка задача евакуювати семінарію під час війни в Бачковский монастир.

6 липня 1947 обраний митрополитом Сливенським.

Митрополит Никодим запам'ятався сучасникам як скромний, ерудований архієрей з широкими культурними інтересами. Володів кількома європейськими мовами. Мав репутацію англофіла, був прихильником зближення з Англіканської церквою і широких екуменічних контактів. Завдяки цьому був обраний Екзархом Стефаном (Шоковим), прихильником екуменічних ідей, до складу делегації Болгарської Православної Церкви на Всеправославній нараді в липні 1948.

Помер 23 січня 1980 в Сливені.

Праці

«Действительность англиканского рукоположения», доклад на Совещании глав Православных Церквей. Москва, 1948 г. «Някои впечатления от Русия», сентябрь 1948, «Църковен вестник», № 29-30. «До негово превъзходителство генералисимус Й. В. Сталин от Светия Синод», 12 дек. 1949, «Църковен вестник», № 43-44. «Коледно послание от Светия Синод», 01 января 1951, «Църковен вестник», № 1-3. «Великденско послание от Светия Синод», 12 апреля 1952, «Църковен вестник», № 17-18.

Джерела

30 години от блажената кончина на Сливенския митрополит НИКОДИМ Сливенски Митрополит Никодим (1895 — 23.01.1980г.) Никодим, владиката, узаконил Максим през 1971 г.