Моавитяни або муенитяни — стародавнє семітське плем'я, споріднене з ізраїльтянами, що проживало на східному березі Мертвого моря (Моав).
За Біблією, моавитяни походили від Авраамового небожа Лота і його старшої доньки. Окрім Біблії, згадки про моавитян є в ассирійських літописах, у Йосифа Флавія, а також моавитянських пам'ятках, насамперед в написах царя Меші.
У Біблії моавитян зображено як поганське плем'я: вони постають як язичницький антипод Ізраїлю, який Господь покарає за гріх ідолопоклонництва.
У середньовічній європейській традиції літописання «моавитянами» часто називали язичницькі народи, які не знають істинного Христового вчення.
Література Erasmus Gaß: Die Moabiter. Geschichte und Kultur eines ostjordanischen Volkes im 1. Jahrtausend v. Chr. (= Abhandlungen des Deutschen Palästina-Vereins. Band 38). Harrassowitz, Wiesbaden 2009, ISBN 978-3-447-05908-4, (Zugleich: Tübingen, Universität, Habilitations-Schrift, 2007). Michael Tilly, Wolfgang Zwickel: Religionsgeschichte Israels. Von der Vorzeit bis zu den Anfängen des Christentums. 2. Auflage. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt, 2015, ISBN 978-3-534-25718-8, S. 55 f.: Die Religion der Moabiter. Karl-Heinrich Ostmeyer: No citizenship for Ruth? Names as access permissions in the Scroll of Ruth. In: Religion, Citizenship and Democracy, edited by Alexander Unser (Editor) (Religion and Human Rights 8), Springer, Cham 2021, 245–272; ISBN 978-3-030-83276-6, ISBN 978-3-030-83277-3 (E-Book); doi:10.1007/978-3-030-83277-3-13.