Бенджамін Раш (; 4 січня 1746, Байберрі, Філадельфія, Британська Америка — 19 квітня 1813, Філадельфія, США) — політик, лікар, філософ, просвітник, один з батьків-засновників США у широкому розумінні цього поняття, як один з тих політиків, хто підписали Декларацію незалежності США. Він служив генерал-хірургом Континентальної армії і став професором хімії, медичної теорії та клінічної практики в Пенсильванському університеті.
Раш був лідером американського просвітницького руху і активним прихильником американської революції, політичним лідером у Пенсильванії з ратифікацією Конституції в 1788 році. Активно проводив багато реформ, особливо в галузі медицини та освіти. Виступав проти рабства, за безкоштовні державні школи, прагнув поліпшити освіту для жінок та пристойнішу пенітенціарну систему. Будучи знаним лікарем, чинив серйозний вплив на розвиток медицини в країні. Раш стверджував, що будь-яка хвороба була наслідком дисбалансу у фізичній системі організму і її спричинюють несправності в мозку. Його підхід підготував шлях для подальших серйозних медичних досліджень, але сам Раш їх не проводив. Він сприяв громадському здоров'ю, виступаючи за чисте середовище та підкреслюючи важливість особистої та військової гігієни. Його вивчення психічних розладів зробило його одним із засновників американської психіатрії.
Біографія Народився 4 січня 1746 року (24 грудня 1745 року за старим стилем) у сім'ї американців англійського походження Джона Раша та Сюзанни Голл, які жили на плантації в містечку Байберрі (округ Філадельфія), приблизно в 14 милях біля міста ФіладельфіяМістечко Байберрі було включено до складу міста Філадельфії в 1854 році.. Бенджамін був четвертим із семи дітей. Батько помер у липні 1751 року у віці тридцяти дев'яти років. Мати надалі змушена була одна піклуватися про сім'ю. У віці восьми років Бенджамін був відправлений жити до тітки з метою отримати освіту. Він та його старший брат Якоб відвідували школу, якою керував преподобний Самуїл ФінліЗгодом ця школа стала Західно-Ноттінгемською академією ()..
У 1760 році, після навчання в коледжі Нью-ДжерсіНині це Принстонський університет., Раш закінчив його, отримавши ступінь бакалавра мистецтв у віці всього чотирнадцяти років. З 1761 по 1766 рік він навчався під керівництвом доктора Джона Редмена у Філадельфії. Редмен заохотив його продовжити навчання в Единбурзькому університеті в Шотландії, де Раш вчився протягом 1766—1768 років і здобув ступінь магістра. Раш зрештою швидко оволодів французькою, італійською та іспанською мовами.
Повернувшись до Британської Америки у 1769 році, Раш відкрив свою приватну медичну практику в Філадельфії, паралельно викладав і став професором хімії в коледжі. Написав і опублікував перший американський підручник з хімії, кілька томів з медичної освіти, а також впливові патріотичні нариси.
Перед війною за незалежність Раш був заручений з Сарою Іві, дочкою видатного філадельфійського жителя, капітана Осуелла Іві. Вона померла до запланового весілля.
11 січня 1776 року Раш одружився з Джулією Стоктон (роки життя 1759—1848), дочкою Річарда Стокстона, ще одного підписанта Декларації незалежності США, та його дружини Анніси Будіно Стоктон.
Під час боротьби за незалежність Раш був активним членом організації «Сини Свободи», його було обрано для участі у губернській конференції, яка була зібрана для того, аби обрати делегатів на континентальний конгрес. Письменник і політик Томас Пейн консультувався з Рашем перед написанням свого відомого політичного памфлету «Здоровий глузд», присвяченого вивченню загальної думки американської спільноти стосовно боротьби з пануванням Великої Британії. Раш всіляко його підтримував.
Раш представив Пенсильванію на континентальному конгресі, підписав Декларацію незалежності від її імені. Він також представляв Філадельфію в конституційній конвенції штату Пенсильванія. Надалі він засідав у медичному комітеті конгресу. Раш супроводжував міліцію Філадельфії під час битв, коли англійські вояки окупували Філадельфію та більшість штату Нью-Джерсі. Його зобразив Джон Трамбулл на своїй картині «Смерть генерала Мерсера в битві при Принстоні 3 січня 1777» поряд з Джорджем Вашингтоном.
Його медична служба перебігала тяжко — в армії було багато жертв, надзвичайно високі втрати приносили інфекційні хвороби (черевний тиф, жовта гарячка, шигельоз тощо). У керівництві йшли політичні конфлікти, були проблеми з медичним постачанням. Однак Раш прийняв призначення генеральним хірургом середнього відділу Континентальної армії. Наказ, підготовлений Рашем, «Напрями дій для збереження здоров'я солдатів» став однією з основ профілактичної військової медицини і неодноразово перевидавався, в тому числі ще в 1908 році. Проте боротьба Раша із зловживаннями з боку членів медичного комітету, недофінансуванням допомоги пацієнтів зрештою призвело до його відставки в 1778 році. Раш також тоді критикував діяльність Джорджа Вашингтона на посаді головнокомандувача американською армією, надалі він визнав це помилкою.
Після перемоги У 1783 році його було призначено у лікарню штату Пенсильванія, і він залишався в її штаті до своєї смерті. Його було обрано делегатом конгресу цього штату, де було прийнято Федеральну конституцію США. Раша тоді було призначено скарбником Монетного двору країни. Цю посаду він обіймав протягом 1797—1813 років. Він також був обраний членом Американської академії мистецтв і наук у 1788 році.
Він став професором медичної теорії та клінічної практики в Пенсильванському університеті в 1791 році, хоча якість його медичних переконань була досить примітивною навіть до того часу: він виступав за кровопускання практично при будь-якій хворобі, ще тривалий час після того, як застосування цього методу у практичній діяльності пішло нанівець. Але він був найвідомішим лікарем США аж до смерті. Раш також був засновником коледжу Дікінсон у Карлайлі, штат Пенсильванія. 1794 року його було обрано іноземним членом Шведської королівської академії наук.
Раш був членом-засновником «Товариства Філадельфії з полегшення покарань у державних в'язницях»Відоме сьогодні як «Товариство пенітенціарних установ Пенсильванії», що значною мірою вплинуло на будівництво Східної державної пенітенціарної установи в Філадельфії. Він підтримав Томаса Джефферсона під час виборної президентської кампанії в 1796 році проти переможця Джона Адамса.
Експедиція Льюїса і Кларка У 1803 році Томас Джефферсон відправив Меріветера Льюїса до Філадельфії до Раша, щоб підготуватися до експедиції на Тихоокеанське узбережжя. Раш навчив Льюїса знанням про захворювання, які можуть зустрітися на кордоні, та техніці виконання кровопускання. Раш забезпечив експедицію медичним комплектом, який включав: турецький опіум для зняття нервозності; засоби для спричинення блювання; лікарське вино; п'ятдесят дюжин таблеток доктора Раша (), що містили понад 50 % ртуті разом з каломелю, хлором та екстрактом з Ipomoea purga; ці таблетки відтоді називаються «громовими». Багата на м'ясо їжа та відсутність чистої води під час експедиції змусили членів експедиції їх часто використовувати. Хоча їхня ефективність є сумнівною, їхній високий вміст ртуті створив відмінний маркер, за допомогою якого археологи змогли відслідковувати фактичний маршрут експедиції до Тихого океану.
Проти рабства Раш виступав проти рабства, починаючи з 1766 року, коли під час поїздки для навчання в Единбурзі побачив на рейді Ліверпуля близько 100 рабовласницьких кораблів. 1773 року він написав брошуру «Звернення до мешканців британських поселень в Америці у справах про рабство», де розкритикував рабовласницьку торгівлю, а також весь інститут рабства. Раш науково стверджував, що негри по своїй природі інтелектуально чи морально не поступаються білим, а збочене вираження рабства чуже для людського розуму. 1792 року Раш прочитав доповідь перед Американським філософським товариством, в якій стверджував, що «колір» і «фігура» чорношкірих отримана через захворювання на лепру (проказу), бо він спостерігав Генрі Мосса, раба, який втратив темний колір шкіри (можливо, через вітиліго). Він стверджував, що при правильному лікуванні негрів їх можна вилікувати і вони стануть білошкіримиOmi, M. and H. Winant (1986). Racial formation in the United States: from the 1960s to the 1980s. New York ; London, Routledge & Kegan Paul.. Разом з тим, незважаючи на публічні засудження рабства, Раш купив у 1776 році раба на ім'я Вільям Груббер та продовжував володіти ним ще у той час, коли приєднався до Товариства аболіціоністів Пенсильванії в 1784 роціCarson, Clayborne (2005). African American Lives. New York: Pearson Longman. p. 119. ISBN 0-321-02586-5. .
Думки про американських індіанців Раш зацікавився здоров'ям корінних американців. Він хотів з'ясувати, чому корінні американці більш сприйнятливі до певних хвороб і чи мають вони високі показники смертності в порівнянні з цивілізованими людьми. Інші питання, які він підняв — що індіанці не мріють, що їхнє волосся стає сірим у міру старіння. Його захоплення цими людьми було викликано його зацікавленістю теорією, що соціологи можуть краще вивчати історію своєї власної цивілізації, вивчаючи культури на більш ранніх етапах розвитку — «первісних людей». У своїй автобіографії він писав: «Розглядаючи три різні види поселенців, виявляється, що існують певні етапи, які демонструють прогрес від дикуна до цивілізованого життя. Перший поселенець майже пов'язаний з індіанцями їхніми звичками. У другого виду поселенців індійські манери присутні меншою мірою. І тільки у третьому виді завершена цивілізація»Benjamin Rush on Savagism and Progress Stephen, J. Kunitz and Benjamin Rush Ethnohistory, Vol. 17, No. 1/2 (Winter — Spring, 1970), pp. 31–42 Published by: Duke University Press.
Проти смертної кари Раш виступав проти смертної кари. Замість цього він запропонував як альтернативу довічне ув'язнення у приватній в'язниці, де б злочинці працювали, були усамітнені та отримували б релігійні настанови. Його виразна протидія смертній карі підштовхнула законодавчий орган штату Пенсильванія до скасування смертної кари за всі злочини, крім вбивства першого ступеняUPenn University Archives & Records Center, Penn Biographies — Benjamin Rush (1746—1813)
Статус жінок Раш запропонував нову модель освіти для жінок з верхівки суспільства, запропонувавши їм вивчати англійську мову, вокал, музику, танці, науку, бухгалтерію, історію і філософію. Він допоміг заснувати Філадельфійську академію молодих жінок — перший статутний жіночий вищий навчальний заклад у ФіладельфіїSavin Marion B., Abrahams Harold J. (1957). «The Young Ladies' Academy of Philadelphia». History of Education Journal. 8 (2): 58–67. . Раш стверджував, що не є необхідною підготовка жінок з метафізики, логіки, математики та передової науки. Натомість він хотів наголосити про бажаність спрямування жінок на вивчення моральних есе, поезії, історії та релігійних творів. Після війни за незалежність сформувався ідеал американського республіканського материнства, який вихваляв жіночу відповідальність за виховання у молоді патріотизму, понять свободи і республіканських чеснот. Він виступав проти спільних для хлопців і дівчат навчальних класів і наполягав на необхідності вчити усю молодь заповідям християнської релігіїStraub Jean S (1987). «Benjamin Rush's View on Women's Education». Pennsylvania History. 34 (2): 147–57. .
Медична практика і освітянська діяльність