П'єр Бертьє́ (; 3 липня 1782, Немур — 24 серпня 1861, Париж) — французький вчений, геолог, мінералог та гірничий інженер. Член Французької академії наук (з 1825) та Прусської академії наук.
Біографічні дані Син адвоката.
Освіту здобув у Паризькій Політехнічній школі (1798) й Гірничій школі Парижа, де з 1816 року працював професором і завідувачем лабораторії.
Генеральний інспектор гірничодобувної промисловості 2-го класу (з 1848).
Наукова діяльність Зробив великий внесок у розвиток мінералогії та геології. Його аналізи фокусувались, в основному, на мінеральних та неорганічних фосфатах.
В ході своїх досліджень на півдні Франції у 1821 році в Ле-Бо-де-Прованс відкрив родовище бокситів, алюмінієву руду, що складається з гідроксидів алюмінію, оксидів заліза і кремнію. Порода отримала свою назву на честь місцевості Ле-Бо (), де була виявлена.
Крім цього, він відкрив мінерал бертьєрит (FeSb2S4), названий на його честь (як й різновид шамозиту бертьєрин).
Займаючись вивченням сплавів вольфраму, йому вдалось отримати сплави з вмістом вольфраму до 37 %. Крім того, Бертьє дослідив потрійну систему, що містила залізо, марганець і вольфрам. Високотемпературна обробка у вугільному тиглі шихти, з руд згаданих металів, дозволила отримати сплав із вмістом 16 % заліза, 6 % марганцю і 78 % вольфраму.
Проводив також аналізи попелу рослин та верхнього шару ґрунту з метою вирішення основних проблем раціонального ведення сільського господарства.
Відзнаки та нагороди У 1825 році Бертьє було обрано членом Французької академії наук. У 1828 році став кавалером ордена Почесного легіону. Отримав премію Імператорського товариства сільського господарства. У 1830 році обраний членом Політехнічного товариства. Його ім'я входить у список найвидатніших французьких вчених та інженерів XVIII—XIX століть, розміщений на першому поверсі Ейфелевої вежі. Обраний членом Прусської академії наук.
Примітки
Посилання Pierre Berthier (1782—1861) Исследования сплавов железа // Энциклопедия «Металлургия и время» на «Metalspace» Louis, Kuslan (1970–1980). "Berthier, Pierre". Dictionary of Scientific Biography. 2. New York: Charles Scribner's Sons. pp. 72–73. ISBN 978-0-684-10114-9.