Людмила Володимирівна Іванникова (10 травня 1963, с. Губча Старокостянтинівського району Хмельницької області) — фольклорист, етнограф, педагог, кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України.
Інвалід по зору, член Українського товариства сліпих (УТОС).
Коло наукових досліджень: історія фольклористики, популяризація фольклору.
Життєпис
1981-1985 — працювала на посаді педагога-організатора в освітніх закладах Хмельницької області; позаштатною кореспонденткою районної та молодіжної газет;
1988 — закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, філологічний факультет, спеціальність «фольклористика»;
1988–1990 — учителька української мови, літератури та народознавства школи с. Гнідин Бориспільського р-ну Київської обл., керівниця дитячого фольклорного хору «Родина» та ансамблю сопілкарів;
1990-1995 — проводить лекційні студії на курсах підвищення кваліфікації вчителів у Києві, Чернігові, Запоріжжі, Дніпропетровську, Харкові, Черкасах та ін.
Наукова діяльність
1992-1995 — авторка першої в Україні програми та методичного посібника по проведенню уроків народознавства;
1994 — закінчила аспірантуру при відділі фольклористики ІМФЕ НАН України, отримала вчене звання «науковий співробітник»;
1995 — переклад з церковно-слов'янської мови «Православного молитвослова»;
1996 — захистила кандидатську дисертацію з теми «Фольклористична діяльність Я. П. Новицького»;
2000 — лауреатка літературно-мистецької премії імені Олени Пчілки за книгу «Ой на Івана, та й на Купала»;
2001 — закінчила докторантуру при відділі фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України;
1989-2009 — запис і публікація усних спогадів про Голодомор в Україні (1932–1933), зібраних у різних регіонах України (Звенигородський, Уманський, Білоцерківський, Бориспільський, Старокостянтинівський та ін.);
2013 — старша наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України.
Науковий і творчий доробки Людмила Іванникова — авторка понад 300 наукових і науково-популярних статей з питань дослідження народознавства й релігії, рецензій, фольклорних та археографічних публікацій, поетичних і прозових творів, нарисів, сценаріїв свят, методичних розробок уроків народознавства. Серед них збірки: «Календарно-обрядові пісні» (1987), «Український сонник» (1991), «Повір'я» (1992), «Українські міфи, демонологія, легенди» (1992, 88 легенд), «Колядки, щедрівки, вертепи» (2002, 2004), «Народний сонник» (2005), «Колядки та щедрівки» (2005), «Красна весна, тихе літо» (2007), «Лідія Орел: Українське Полісся» (2010) тощо.
Роботи авторки друкувались у наукових збірниках, енциклопедіях, фахових виданнях, серед них: «Народна творчість та етнографія», «Народознавчі зошити», «Матеріали до української етнології», «Література, фольклор. Проблеми поетики», «Міфологія та фольклор», «Українська мова і література в школі», «Мистецтво. Освіта», «Розбудова держави», «Монастирський острів», «Український церковно-історичний журнал».
Людмила Іванникова за 30 років практичної роботи здійснила повний історико-етнографічний опис рідного села Губча. Частина цих матеріалів зберігається в наукових архівних фондах ІМФЕ НАН України.
Див. також Літературно-мистецька премія імені Олени Пчілки
Джерела «Програма з народознавства для 5–8 класів загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання» // «Інформ. зб. Мін-ва освіти України» (1993, № 3). Фольклористика Півдня України: Сторінки історії. З., 2008. Г. А. Скрипник''. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України //
Посилання
Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України — 85 років. Ганна Скрипник
Наукові праці Стаття Людмили Іваннікової «Перша Пречиста» /Сайт НАН України/