Лугальзагесі (. ; часто записується як Лугальзаггесі) з Умми (помер 2334 до н. е.) — останній шумерський цар перед завоюванням Шумеру Саргоном Аккадським і піднесенням Аккадської імперії. Відповідно до «Шумерського списку царів», вважається єдиним царем третьої династії Урука. Спочатку, як цар Умми, він здобув остаточну перемогу для Умми в тривалому конфлікті з містом-державою Лагаш за родючу рівнину Гуедінна. Розвиваючи цей успіх, він ненадовго об'єднав Шумер у єдине царство.
Походження Згідно з написом на Вазі Лугальзагесі з Ніппура,Повний текст: Лугальзагесі був сином Укуша, правителя Умми:
Правління
Лугальзагесі проводив експансіоністську зовнішню політику. Він розпочав свою кар'єру як енсі Умми, яка століттями вела запеклу територіальну боротьбу із сусіднім містом-державою Лагаш за родючі прикордонні землі рівнини Гуедінна.
Одним із перших значних досягнень Лугальзагесі стало остаточне вирішення конфлікту з Лагашем. Скориставшись внутрішньою нестабільністю та реформами лагаського правителя Урукагіни, Лугальзагесі завдав нищівного удару по ворогу. Війська Умми захопили Лагаш, зруйнували храми, пограбували святилища та вбили багатьох жителів.
Руйнування Лагаша було описано в плачі (можливо, найдавнішому записаному прикладі того, що згодом стало плодовитим шумерським літературним жанром), де наголошувалося:
Пізніше Лугальзагесі вторгся в Кіш, де він скинув Ур-Забабу, а також в Ур, Ніппур та Ларсу та Урук де він розмістив столицю своєї держави - першої задокументованої протяжної держави на території Месопотамії. Його правління тривало близько 25 (або 34) років згідно з «Шумерським списком царів».259ff. (The Electronic Text Corpus of Sumerian Literature).
У своєму написі Лугальзагесі стверджував, що Енліль дав йому "всі землі між верхнім і нижнім морями", тобто між Середземним морем і Перською затокою:Crawford, Harriet E.W. Sumer and the Sumerians. Cambridge University Press, 2004. . Page 33.
Хоча його похід до Середземного моря був, на думку деяких сучасних вчених, не більше ніж "успішним грабіжницьким рейдом", напис "знаменує собою перший випадок, коли шумерський правитель заявив, що досяг того, що було для них західним краєм світу". (Історичні свідчення з набагато пізніших табличок стверджували, що Лугальаннемунду з Адаба, трохи раніший цар, також завойовував землі аж до Середземного моря і гір Тавр, але тогочасні записи для всього періоду до Саргона все ще занадто уривчасті, щоб дозволити вченим реконструювати реальні події з великою впевненістю).
Конфлікт із Саргоном Аккадським та поразка Наприкінці правління Лугальзагесі на півночі Месопотамії, у місті Кіш, піднявся новий лідер — Саргон (Шаррумкен), який заснував місто Аккад.
Згідно з пізнішими копіями написів Саргона:
Лугальзагесі виступив проти Саргона на чолі коаліції з 50 енсі (правителів підкорених міст). В вирішальній битві шумерське військо було розбите. Саргон взяв Лугальзагесі в полон. Текст повідомляє, що переможеного царя «у колодках для шиї привели до воріт Енліля» у Ніппурі. Це був акт глибокого ритуального приниження — показати богу, що той, кого він раніше обрав, тепер переможений.
Подальша доля Лугальзагесі невідома, ймовірно, його було страчено після тріумфу Саргона.
Ваза Лугальзагесі з Ніппура Ваза з Ніппура містить великий присвятний напис Лугальзагесі, який було реконструйовано з фрагментів вази:
Інші написи та скульптури
Див. також
Історія Шумеру
Примітки
Посилання Sargon's Victory Stele commemorates his victory over Lugalzagesi. Lugalzagesi: the history of his reign. Known inscriptions of Lugalzagesi