Киргизстан — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: дрібне машинобудування, текстильна, харчова, цементна, взуттєва, холодильного обладнання, моторобудівна, гірнича. Основний вид транспорту — автомобільний. Є трубопровідний та залізничний, але через гірський рельєф розвиток їх обмежений. Протяжність автошляхів — бл. 40 тис. км. Судноплавство по оз. Іссик-Куль. Між Бішкеком (з аеропорту «Манас») і обласними центрами підтримується повітряне сполучення.
Історія
Після проголошення незалежності у 1991 економіка Киргизстану стала на шлях ринкових перетворень. За радянської влади Киргизстан переважно слугувала джерелом сировини, яка відправлялася на переробку в інші регіони СРСР. До кінця 1991 республіка не могла самостійно експортувати і імпортувати товари і вступати у економічні відносини із зарубіжними країнами. Перехід до ринкової економіки виявився важким. Внаслідок дефіциту ресурсів, інфляції і поганій організації праці національний прибуток знизився в 1992 на 26 % в порівнянні з 1991, промислове виробництво впало на 27 %, а сільськогосподарське — на 14 %. У 1993–1994 рр. виробництво продовжувало падати.
У 1994 обсяг промислового виробництва знизився на 21 % в порівнянні з 1993, а падіння виробництва продовольства становило 17 %. Рівень інфляції — 466 % в 1993 і 87,2 % в 1994. В спостерігалося істотне зростання рівня виробництва (на 47 % до 1996), в основному за рахунок видобутку золота в районі Кумтор (масив Ак-Шийрак), а річний рівень інфляції склав менше 30 %. Істотні успіхи були досягнуті в галузі приватизації. До 1995 бл. 60 % підприємств (бл. 53 тис.) було приватизовано. До кінця 1990-х років понад 90 % промислової продукції вироблялося приватними підприємствами. Успіхи були досягнуті навіть в надзвичайно складній задачі приватизації колгоспів і радгоспів. Завдяки законам, прийнятим в 1994 і 1997, більша частина сільськогосподарських угідь і техніки перейшла в руки приватних власників, які в 1998 виробили понад 75 % всього обсягу сільськогосподарської продукції. Основу сільського господарства Киргизстану складає тваринництво (вівчарство, молочно-м'ясне скотарство, конярство).
У 1997 трудові ресурси становили 1,7 млн чол., причому в сільському господарстві було зайнято бл. 41 %, в сфері обслуговування — 40 %, в промисловості — 19 %. Безробіття залишається однією з найгостріших проблем Киргизстану, становлячи 4,8 % за офіційним даними і від 25 до 30 % — за неофіційними експертними оцінками.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 4 млрд. Темп зростання ВВП — 3,6 %. ВВП на душу населення — $ 863. Прямі закордонні інвестиції — $ 28,8 млн Імпорт — $ 1,4 млрд (г.ч. Росія — 24,2 %, Узбекистан — 14,5 %, Казахстан — 8,9 %, Німеччина — 6,2 %, Китай — 5,3 %). Експорт — $ 1,2 млрд (г.ч. Німеччина — 37,0 %, Казахстан — 16,7 %, Росія — 16,4 %, Узбекистан — 7,5 %, Китай — 3,1 %).
Енергетика
Основне джерело електроенергії — ГЕС. Енергії, яку виробляють в країні досить для задоволення потреб власної важкої промисловості і експортного постачання.
Міжнародна співпраця
Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD) продовжує грати активну роль в розвитку Киргизстану, фінансуючи понад 15 проектів, зокрема видобутку золота (родов. Кумтор).
Див. також Корисні копалини Киргизстану Історія освоєння мінеральних ресурсів Киргизстану Гірнича промисловість Киргизстану Геологія Киргизстану Гідрогеологія Киргизстану
Примітки
Джерела Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Посилання Minister wants bigger role for local mining firms