«The Colbert Report» (Репортаж Кольбера) — американське вечірнє ток-шоу та новинно-сатирична телевізійна передача, яку вів Стівен Кольбер та яка випускалась в ефір чотири дні на тиждень на каналі Comedy Central з 17 жовтня 2005 по 18 грудня 2014 року (всього 1 447 випусків). Фокусом шоу був вигаданий персонаж Стівен Кольбер, якого грав реальний Стівен Кольбер. Кольбер описував цього персонажа як «погано інформований, високостатусний ідіот з добрими намірами», і він був карикатурою на телевізійних політичних коментаторів. Більш того, шоу було сатирою на консервативні політичні ток-шоу з відомими ведучими, в першу чергу на програму Fox News Channel «The O'Reilly Factor». «The Colbert Report» був спін-оф іншої програми Comedy Central — «The Daily Show», де Стівен Кольбер був кореспондентом декілька років та відпрацьовував персонажа.
Програма була створена Кольбером, Джоном Стюартом та Беном Карліном. Текст шоу засновувався на імпровізації і часто висміювала новини. Структура шоу також включала інтерв'ю з гостем, де персонаж Кольбера намагався розбити доводи опонента. Зйомки шоу відбувались у Нью-Йорку, районі Хеллс-Кітчен; площадка шоу була виконана у «гіпер-американському» стилі, який символізував его персонажа. Шоу записувалось та виходило в ефір з понеділка по четвер, з тижнями перерв протягом року.
«The Colbert Report» мав негайний успіх у критиків та глядачів, отримав численні нагороди, у тому числі 2 престижні премії Пібоді. Культурний вплив шоу — який деколи вимагав значущий ступінь участі глядачів шоу, що отримали назву «Нація Кольберта» () — простягнувся кілька разів за межі програми. Цей вплив включав: участь двічі у президентській гонці США, спільне проведення ралі на Національній алеї, контроверсійний виступ на Вечері Кореспондентів Білого Дому та заснування реального Super PAC, який зібрав мільйон доларів. Крім того, шоу послугувало натхненням різних інших форм медіа, у тому числі музики та книг-бестселлерів.
Історія
«The Colbert Report» робило сатиру на телевізійних програми з консервативними політичними коментаторами та фокусувалось довкола Стівена Кольбера, вигаданого персонажа-ведучого, якого грав сам Стівен Кольбер. Персонаж вперше з'явився у скетч-комедійному серіалі «The Dana Carvey Show» 1996 року, де він описувався як «зарозумілий, вдягнений у тренч репортер, який веде репортажі з місця подій таким чином, наче саме його присутність там є справжньою гарячою новиною.» Кольбер приєднався до «The Daily Show» на Comedy Central 1997 року, через рік після його запуску з ведучим Крейгом Кілборном. Коли Джон Стюарт став ведучим програми 1999 року, «The Daily Show» отримало видимо інший стиль, його гумор став більш різко-політичним. Кольбер пригадував, що Стюарт спеціально просив його мати політичну току зору та дозволити його пристрасті до проблем переноситись на його комедію.
Кольбер став постійним членом «The Daily Show» і навіть час від часу вів його при відсутності Стюарта. 2003 року у програмі почали демонструвати анонс вигаданої програми «The Colbert Réport», в якій Кольбер пародіював ведучих кабельних новин. Коли інша зірка «Daily Show» Стів Керелл полишив програму задля теле- та кінокар'єри, Comedy Central доклало зусиль для утримання Кольбера у цій телемережі. Він запропонував «The Colbert Report» каналу 2004 року, Стюарт вчинив тиск на Comedy Central, щоб вони це шоу почали випускати і Кольберу погодились дати всім тижнів на спробу. З огляду на негайний успіх шоу, воно швидко стало постійним у вечірній сітці каналу; на піку шоу в середньому щовечора збирало 1,5 млн телеглядачів.
Вигаданий персонаж ведучого Кольбера поступово став менш різким, оскільки Стівен Кольбер вважав, що з часом він від нього відмовиться. Він почав розглядати як акт дисципліни необхідність виступати в характері; пізніше Стівен зазначав, «щоб моделювати поведінку, слід споживати цю поведінку регулярно. Мені стало дуже важко дивитись заангажованих ведучих будь-якого виду, будь-якої політичної схильності.» Коли його контракт мав завершитись у грудні 2014 року і Стівен вже вирішив його не продовжувати, до нього звернулось CBS і запропонувало змінити Девіда Леттермана в якості ведучого їх франшизи «Late Show». Про завершення шоу було оголошено майже одночасно з повідомленням про план переходу Кольбера до CBS, у квітні 2014 року. Останній епізод вийшов в ефір 18 грудня 2014 року. У вечірній сітці Comedy Central шоу було замінено на «The Nightly Show with Larry Wilmore», ще один спін-оф «The Daily Show».
Сцена
«The Colbert Report» записувався і виходив в ефір чотири дні на тиждень. Студія запису шоу була розташована за адресою 513 W. 54-та вулиця в Ню-Йорку і використовувалась для запису «The Daily Show» до липня 2005 року; вона була розрахована на аудиторію у 150 глядачів. «NEP Studio 54» на 54-й вулиці перебуває у власності «NEP Broadcasting», яке є найбільшою продакшн-компанією у Нью-Йорку. За винятком сцени, продакшн-офіс шоу описувався як «схожий на лофт» та такий, в якому «всі труби над головою та оголена цегла.» Після припинення шоу, ця будівля почала використовуватись для «The Nightly Show with Larry Wilmore».
Сцена «The Colbert Report» мала назву «Орлине гніздо» та відображала і підтримувала стиль самозвеличення персонажу Кольбера. Її дизайн, розроблений Джимом Фенхагеном, мав на меті підкреслити его персонажу та бути «гіпер-американським.» У сцену було включено такі елементи, як архітектурні лінії, які сходилися на столі Кольбера, радіальні балки, які розходились від місця позаду його крісла. Основним внеском самого Кольбера у сцену була репродукція «Тайна вечеря» Леонардо да Вінчі,, в якій персонаж Кольбера був зображений як Ісус Христос. На сцені, «майже кожен дюйм містив або прізвище Кольбер, або першу літеру»; його ім'я, ініціали та назва шоу з'являлись на плазмовому дисплеї столу, на кроквах над столом, а сам стол мав форму величезної літери «C». На задньому фоні були розташовані вигадані артефакти біографії персонажу, які телеглядачі рідко бачили. "Я не раз казав, 'Люди це можуть і не помітити.' Але коли працюєш з комедійною командою, вони сильно захоплюються. Вони просто не можуть стриматись," казав Фенхаген. Середи цих артефактів були Конституція США, мініатюрні Десять заповідей та коротке керівництво до американського уряду.
Сцена була описана як «частково ріфеншталівська присвята зірці, частково символогічна галерея — там де увага глядачів постійно винагороджувалась.» Над каміном висів портрет Кольбера, який стояв у того ж каміну на фоні свого портрету, і кожного року портрет замінювався на портрет Кольбера, який стоїть на фоні портрету минулого року. Графіка, використана у шоу та студії, була насичена американськими прапорами, білоголовими орланами, щитом капітана Америка та іншими патріотичними зображеннями.
Формат Як правило, шоу починалось з того, що Кольбер оголошував теми шоу та гостя; оголошення кожної теми було структуровано так, щоб бути навмисним каламбуром. Після серії каламбурів йшла словесна метафора, яка рекламувала шоу та майже завжди закінчувалась словами «This is the Colbert Report.» Після цього йшла заставка шоу, в якій орел летів повз ведучого, потім йшли зображення культури та історії США, фото Кольбера та слова, які його описували (деякі з яких використовувались як «The Word»). Першим таким словом було «Grippy», потім використовувались інші слова, у тому числі такі слова-каламбури як «Megamerican», «Lincolnish», «Superstantial», «Flagaphile» та «Factose Intolerant». У заставці епізоду 04 травня 2009 року04 травня у США та англомовних країнах неофіційно святкується день «Зоряних воєн», оскільки англійською «May the 4th» звучить як «May the force…», що є початком побажання «Най пребуде з тобою сила» мав приховані натяки від Дж. Дж. Абрамса щодо того, коли і де Кольбер буде у Перській затоці,http://www.argn.com/2009/05/stephen_colbert_speaks_with_jj_abrams_gets_ideas/ JJ Abrams та «Farewellison» на честь фінального епізоду колишнього продюсера шоу Елісон Сільверман.http://www.tv.com/shows/the-colbert-report/trivia/season-all/10 Farewellison Далі персонаж Кольбера був показаний обнімаючим американський прапор..
Тематична музика шоу — «Baby Mumbles» від Cheap Trick. Кольбер подзвонив гітаристу Ріку Нільсену під час роботи над створенням шоу для обговорення теми і зазначив, що йому подобається пісня групи «I Want You to Want Me» і тематична музика шоу значною мірою є мелодією цієї пісні, яка програна у зворотньому порядку.
Після початкового фрагменту, Кольбер найчастіше проходився по свіжим заголовкам новин у манері, яка пародіювала традиційні новинні канали; це було схоже на «The Daily Show», але з псевдо-правим ухилом. Далі програма переважно продовжувалась розглядом Кольбером окремої теми, з демонстрацією відео-кліпів. Після того, часто слідував сегмент «The Word», в якому коментарі Кольбера співставлялись на екрані з сатиричними булетами, що було пародією на сегмент «Talking Points Memo» передачі «The O'Reilly Factor». Деколи тут також було коротке інтерв'ю з людиною, яка мала стосунок до цієї теми. Формат середнього сегмента мінявся, але часто там був скетч або візуальна презентація. Часто ці скетчі були частиною повторюваних сегментів, які могли включати «Better Know a District», в якому Кольбер брав інтерв'ю у представника певного дистрикту США; «Tip of the Hat/Wag of the Finger», в якому Кольбер озвучував своє схвалення чи несхвалення відомих людей та новин; «Cheating Death with Dr. Stephen T. Colbert, D.F.A.», сегмент про здоров'я; «The Sport Report» в якому «t» в обох словах Sport та Report не вимовлялось, сегмент про спорт; «The ThreatDown», в якому Кольбер перераховував 5 найбільших загроз для Америки; «Thought for Food», в якому йшлося про споживання конкретної страви по світу, тощо.
Деколи також виходив «Colbert Report Special Repor-t» (з особливим наголосом на останню 't'), або навіть «Colbert Report, Sport Report, Special Repor-t», в якому Кольбер присвячував секцію епізоду або весь епізод певному предмету.
Третім сегментом майже завжди було інтерв'ю зі знаменитістю, часто автором книг чи представником уряду. На відміну від стандарту пізніх шоу, коли гість йшов до стола ведучого, натомість Кольбер біг до окремої ділянки сцени для інтерв'ю з гостем, купаючись в аплодисментах та славі, яка призначалась гостю. В цьому сегменті шоу Кольбер-персонаж часто намагався пришпилити свого гостя з використанням різних риторичних засобів та логічних хиб, щоб довести його неправоту. Кольбер-особа одного разу зазначив, що його особистим улюбленим сегментом були інтерв'ю, які з його боку включали потребу більше слухати гостя, щоб його персонаж «невігласно деконструював» аргументи його опонента. Третім сегментом шоу деколи були музичні гості, серед яких Metallica, Пол Маккартні, Rush, Green Day, Пол Саймон, Crosby Stills & Nash, Pavement, Кет Стівенс, Йо-Йо Ма, Radiohead і Black Star. Кольбер завершував шоу якимсь зверненням до аудиторії, або якщо не вистачало часу, просто «that's it for the report everybody, good night» (оце і весь репортаж, всім на добраніч).
Персонаж
Ведучим «The Colbert Report» був Кольбер-персонаж, «пихатий правий коментатор», , якого зображував Стівен Кольбер. Персонаж включає певні аспекти справжнього життя Кольбера, або переважно є пародією на коментаторів кабельних новин, особливо Білла О'Райлі з передачі Fox News «The O'Reilly Factor», якого він називав «Papa Bear». З цією метою персонаж навіть використовує манеризми О'Райлі, його «жести проколювання чогось ручкою.» Використання О'Рейлі «важливих моментів» — ілюстрованого тексту на екрані, який відображає точку зору ведучого — у «The Colbert Report» пародіювались у сегменті «The Word». Кольбер також спочатку використовував довгі словесні метафори у пародії на кореспондента CNN Аарона Брауна. Крім того, на створення персонажа сильно вплинули такі ведучі як Стоун Філліпс, Білл Кертіс та Джеральдо Рівера. «Мені подобалось, як Рівера робив репортаж так, наче це сміливий поступок», — сказав Кольбер репортеру 2012 року.