Іван Луков (); 22 серпня 1871, Габрово — 17 квітня 1926, Софія) — болгарський військовик, генерал-лейтенант (1920). Начальник Генерального штабу болгарської армії.
Освіта
Середню освіту здобув у гімназіях Габрово, Варни і Софії (1888). Закінчив Військове училище в Софії (1891), Вищі офіцерські курси в Софії (1897), Миколаївську академію Генерального штабу в Санкт-Петербурзі (1901), вивчав філософію в Сорбонні (Франція).
Військова служба
У 1891 служив в 20-му піхотному полку. У грудні 1891 був зарахований на флот. З серпня 1894 — завідувач зброєю в 8-му піхотному Приморському полку. У 1895-1897 навчався на Вищих офіцерських курсах в Софії. З 1897 — помічник командира роти в 15-му піхотному полку. У 1898-1901 навчався в Миколаївській академії Генерального штабу. 1 січня 1902 був зарахований до Генерального штабу і призначений молодшим ад'ютантом в штаб 6-ї піхотної дивізії. З 29 березня 1903 — офіцер з особливих доручень в мобілізаційному відділенні штабу армії. З 28 серпня 1903 — начальник штабу 2-ї бригади 4-ї піхотної дивізії. У 1904 — командир роти 8-го піхотного Приморського полку. У 1905 був членом делегації болгарського військового міністерства по маневрах у Франції. З 30 грудня 1905 — військовий аташе в Парижі. З 15 грудня 1907 — військовий аташе в Санкт-Петербурзі. З 18 жовтня 1908 — старший ад'ютант в штабі 8-ї Тунджанської піхотної дивізії. З 7 червня 1910 по вересень 1913 — начальник штабу 1-ї Софійської піхотної дивізії. У 1913 був членом болгарської делегації при укладенні перемир'я з Туреччиною, головою комісії з визначення післявоєнного кордону між Болгарією і Сербією. З 27 вересня 1913 — начальник Військового училища. З 9 березня 1914 — командир 38-го піхотного Одрінського полку. З травня 1915 — командир 2-ї бригади 3-ї піхотної дивізії. З червня 1915 — начальник штабу 3-ї військово-інспекційної області. З 7 вересня 1915 (після вступу Болгарії в Першу світову війну) — начальник оперативного відділу і помічник начальника штабу діючої армії. З 1 вересня 1916 — начальник штабу діючої армії. Звільнений з посади через конфлікт з союзниками Болгарії у війні. З 30 грудня 1917 — командувач 2-ю армією. 29 вересня 1918 разом з Андреєм Ляпчевим, був членом болгарської військової делегації при укладенні Солунського перемир'я. З 10 жовтня 1918 — начальник штабу армії. З 27 жовтня 1919 — в запасі.
Звання
З 2 серпня 1891 — підпоручик. З 2 серпня 1894 — поручик. З 15 вересня 1900 — капітан. З 19 вересня 1906 — майор. З 22 вересня 1910 — підполковник. З 1 вересня 1913 — полковник. З травня 1917 — генерал-майор. З 7 січня 1920 — генерал-лейтенант.
Джерела
Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. — М.: АСТ; Астрель, 2003. — 896 с. — 5000 экз. — ISBN 5-17-019670-9 (ACT); ISBN 5-271-06895-1 (Астрель). Биография Биография Ивана Лукова на сайте «Хронос»