Фізика космічної плазми (в західних країнах частіше Космічна фізика) — галузь астрофізики, а також фізики плазми, яка вивчає природу космічної плазми у всесвіті. Приблизно 99 % речовини у галактиці, включно з усіма зорями, міжзоряне і міжпланетне середовище, верхні шари планетних атмосфер, перебувають у стані плазмиІнститут космічних досліджень. Напрям — Фізика космічної плазми. Плазмову природу мають процеси переходів енергії з одних станів в інші, що складають суть активних процесів на зірках і навколишніх планетах.
Фізика космічної плазми вивчає окремо і сукупно ряд фізичних явищ характерних для пов'язаних космічних систем (як приклад система «сонячний вітер — магнітосфера — іоносфера планети»). Зокрема займається вивченням: сонячного вітру, планетарних магнітосфер і іоносфер, полярних сяйв, космічних променів, синхротронного випромінювання.
Місії, космічні апарати та супутники Ряд показників і величин, які вивчаються космічною фізикою, мають практичний характер, і вимірюються в просторі за допомогою супутників, космічних апаратів та ракет-зондів. Деякі з них:
Advanced Composition Explorer Улісс (космічний апарат) IBEX Parker Solar Probe STEREO SOHO Інтербол (космічний проєкт)
Примітки
Посилання Інститут космічних досліджень РАН, NASA . Goddard Space Flight Center Inter-Agency Consultative Group European Space Agency (ESA) Institute of Space and Astronautical Science, Japan , CNES, France , Max-Planck-Institut für extraterrestrische Physik ,