— головний інженер конструкції багатьох японських винищувачів часів Другої світової війни, в тому числі винищувача Міцубісі А6М Зеро.
Раннє життя Дзіро Хорікосі народився поблизу міста Фудзіока, префектура Ґумма, Японія, у 1903 році. Хорікосі закінчив новостворену Авіаційну лабораторію (Kōkū Kenkyūjo) в рамках інженерного відділення Токійського університету, і почав свою кар'єру в Mitsubishi Internal Combustion Engine Company Limited, яка згодом стала Mitsubishi Heavy Industries, а саме на авіаційному заводі в Нагої.
Авіаконструктор
Першою роботою Дзіро Хорікосі був недопрацьований Міцубісі 1MF10, експериментальний літак, що не просунувся далі стадії прототипу після декількох льотних випробувань. Однак уроки, взяті з цієї конструкції, привели до створення набагато більш успішного Міцубісі A5M (кодове ім'я союзників «Клод»), який надійшов у масове виробництво в 1936 році.
У 1937 році Хорікосі і його команда в Міцубісі отримали замовлення на розробку Прототипу 12 (на честь 12-го року епохи Сьова). Прототип 12 було закінчено у липні 1940 року, і прийнято Японським Імперським флотом. Оскільки 1940 рік був роком 2600 японського календаря 2600, новий винищувач названо «модель 00», або ж «нуль», або А6М Зеро; в Японії він також відомий як «Рей-сен» (буквально означає «нульовий бій», скорочено від нульова модель бойового літака). Згодом він брав участь у виробництві багатьох інших винищувачів Mitsubishi, у тому числі Міцубісі Ј2М J2M Raiden (блискавка) і Міцубісі А7М Reppu (сильний шторм).
Роки війни Незважаючи на тісні зв'язки компанії Mitsubishi з японським військовим відомством і його безпосередню участь у загальній підготовці до Другої світової Війни, Хорікосі був рішуче проти того, що він розглядав як даремну війну. Уривки з його особистого щоденника за останній рік війни були опубліковані в 1956 році і прояснили його позицію:
7 грудня 1944 року потужний землетрус у регіон Токай змусили Міцубісі припинити виробництво літаків на заводі в Огімачі, Нагоя. Через тиждень повітряний наліт на B-29 на завод двигунів Міцубісі у Дайко-чо, Нагоя, завдав значної шкоди цехам і зумовив серйозний спад виробництва. Хорікосі, який був на конференції в Токіо з офіцерами Імперського флоту, щоб обговорити новий винищувач Reppu, повернувся в Нагою 17-го числа, «встигнувши» потрапити під інший повітряний наліт на заводи Міцубісі наступного дня. Внаслідок повітряного нальоту компанія евакуювала обладнання й інженерів до східного передмістя Нагої. Хорікосі і конструкторський відділ були переселені в реквізовану будівлю школи. Виснажений роботою, Хорікосі у грудні захворів на плеврит і залишався прикутим до ліжка до початку квітня. У цей час він детально записував жахи частих повітряних нальотів на Токіо і Нагою, в тому числі руйнівне бомбардування Токіо 9-10 березня. Масований повітряний наліт на Нагою наступної ночі, під час якого «Б-29» скидали "десятки тисяч запальних бомб, " знищив більшу частину переважно дерев'яного міста. 12 березня Хорікосі відправив більшість своєї сім'ї, включаючи стареньку матір, дітей і шваґера, в рідне село біля Такасакі, подалі від бомбардувань, хоча дружина залишилася з ним у місті.:397–402
Попри те, що тривала хвороба сильно його послабила, у травні Хорікосі повернувся на роботу у Міцубісі. Його поставили на завод № 1 у Мацумото в Нагано. Їдучи у поїзді в Матсумото, він побачив справжні масштаби впливу війни на Нагою:
Хорікосі все ще дуже слабкий, тож його відправили додому на відпочинок лише через тиждень після повернення на роботу. Він повернувся в рідне місто, де возз'єднався з родиною, і відновлював сили впродовж липня. У своєму щоденнику він записав, що вони все ще чули віддалені вибухи від бомбардувань союзників Такасакі й Маебасі неподалік. Хорікосі описав занурення Японії в хаос і виснаження під час останніх місяців війни. Він повернувся на роботу на завод Мацумото 22 липня, і попри те, що завод не постраждав від повітряних нальотів, його підлеглі були деморалізовані, а робота хаотичною через екстрені евакуації, які розсіяли робітників і майстерні по всій країні. Більшість працівників Міцубісі, що залишилися, на початок серпня вже припинили будь-які намагання працювати, очікуючи поразки і капітуляції Японії, яка, врешті, й сталася 15 серпня.:403–6
Подальше життя Після війни Хорікосі брав участь в розробці YS-11 разом з Хідемаса Кімура. Згодом він залишив Міцубісі і викладав в освітніх і науково-дослідних закладах. З 1963 по 1965 рік він був викладачем в Інституті космосу і аеронавтики Токійського університету, а згодом професором Національної академії оборони з 1965 по 1969 роки. У 1972—73 роках він був професором інженерного факультету Університету Ніхон.
У 1956 році Хорікосі працював над книжкою про Зеро спільно з Окумія Масатаке, генералом Повітряних сил самооборони Японії та колишнім командором Імперських морських сил, який під час війни керував ескадронами винищувачів Зеро. Книга була опублікована в США у 1956 році під назвою як Zero: The Story of Japan's Air War in the Pacific («Зеро: Історія повітряної війни Японії над Тихим океаном»).
Напів у відставці на початку 1970-х років, він виступав радником спілки японських авіаконструкторів і продовжував отримувати листи від ентузіастів авіації з усього світу. Під час поїздки в Нью-Йорк, він відвідав Лонг-Айленд і зупинився у Garden City Hotel, де Чарльз Ліндберг провів ніч перед своїм одиночним трансатлантичним перельотом у 1927 році.
Восени 1973 року Хорікосі удостоєний Ордена Вранішнього Сонця третього класу за свої досягнення. Його мемуари про розробку Зеро була опубліковані в Японії у 1970 році, а згодом перекладені University of Washington Press й у 1981 році видані англійською мовою під назвою Eagles of Mitsubishi: The Story of the Zero Fighter («Орли Міцубісі: Історія винищувача Зеро»).
Хорікосі помер від пневмонії в одній з токійських лікарень 11 січня 1982 року у віці 78 років. Некролог з'явився у кількох великих газетах по всьому світу, включаючи Вашингтон-пост і Нью-Йорк Таймс. Його було посмертно підвищено до четвертого рангу у порядку старшинства. У нього було п'ятеро дітей, з яких ніхто не пішов у сферу авіаконструювання чи інженерії.
У популярній культурі Хорікосі є центральним персонажем аніме «Здійнявся вітер», значно белетризованому біографічному фільмі режисера Хаяо Міядзакі. Фільм вийшов у 2013 році, у ньому Хорікосі говорить голосом Хідеакі Анно (в англійському дубляжі озвучив Джозеф Гордон-Левітт). Зокрема, хоча у фільмі збережена послідовність розвитку конструкцій літаків, подробиці його особистого життя є повністю вигаданими (наприклад, у нього був старший брат, а не молодша сестра, а дружина не хворіла на туберкульоз). (as of the 23rd December of 2014 this link is now offline, and) Ці додаткові сюжетні елементи були адаптовані Міядзакі з роману «Здійнявся вітер» Хорі Тацуо 1937 року.
Посилання
Бібліографія