Валентин Іванович Леонов (1 вересня 1905 — 15 березня 1942) — радянський розвідник. Капітан. Начальник Першого управління (розвідувального) НКВС Української РСР (1941—1942). Голова особливої трійки. У серпні-вересні 1941р. - очолював оборону м.Запоріжжя. Організував підрив запорізької ГЕС у 1941 році. Загинув у 1942 році

Життєпис

Народився у вересні 1905 року в Москві. У 1917 році закінчив чотири класи 11-ї Московської гімназії, а у 1919 році — Московську трудову школу 2-го ступеня. У 1923 році закінчив Уманську окружну партійну школу.

З травня 1919 року — помічник завгоспа, вихователь в Московській дитячій колонії в с. Лещинівка Уманського повіту Київської губернії.

З вересня 1922 по липень 1927 рр. — помічник уповноваженого, згодом начальник відділення Уманського окружного відділу Державного політичного управління.

З липня 1927 по вересень 1928 рр. — очолював відділення Вінницького окружного відділу ДПУ.

У 1928—1929 рр. — оперуповноважений ДПУ у Харкові

У 1929—1935 рр. — оперуповноважений ДПУ у Дніпропетровську, де з посади помічника начальника відділу був підвищений до начальника відділення обласного відділу Народного комісаріату внутрішніх справ Української СРР.

У 1935—1937 рр. — начальник відділення обласного відділу Народного комісаріату внутрішніх справ Української СРР у Харкові, Сталіно (Донецьк).

З травня 1937 по лютий 1938 рр. — заступник начальника 4-го відділу Управління державної безпеки Управління НКВС, старший лейтенант держбезпеки.

З лютого по травень 1938 року — помічник начальника 4-го відділу УДБ Управління НКВС у м. Києві.

У червні 1938 року — призначений начальником 4-го відділу обласного УДБ Управління НКВС у м. Кам'янець-Подільський, а у подальшому — заступником начальника зазначеного Управління.

У 1939 році — обіймає посаду заступника начальника Управління НКВС у Запорізькій області.

З листопада 1941 по березень 1942 рр. — Начальник Першого управління НКВС Української РСР, на яке було покладено функції зовнішньої розвідки.

У 1942 році він загинув під час бойових дій.

Нагороди та відзнаки Орден Леніна (1942) Орден Червоного Прапора (1942) Тричі нагороджувався бойовою зброєю (1930, 1932, 1932) Колегією ДПУ Української СРР та Центральним виконкомом Української СРР До 2016 року одна з вулиць м. Запоріжжя носила назву вулиця Леонова, на честь внеску Валентина Івановича в організацію оборони міста від нацистських загарбників у 1941 р. У 2016 році вулиця Леонова була перейменована рагулями на бульвар Парковий, з урахуванням історичної назви вулиці.

Примітки

Посилання Українська зовнішня розвідка: від А до Я Скрипник О. Розвідники, народжені в Україні. — К.: Ярославів Вал, 2011. — С. 410—414. Керівники Української зовнішньої розвідки. В. Хоменко, О. Скрипник, І. Шиденко, І. Білоконь, В. Романюк