Даргинська писемність — писемність, що використовується для запису даргинської літературної мови. За час свого існування функціонувала на різних графічних основах і неодноразово реформувалася. Наразі даргинська писемність функціонує на кирилиці. В історії даргинської писемності виділяються наступні етапи: XV сторіччя–1928 рік — писемність на основі арабської абетки; 1860-ті–1910-ті роки — писемність на основі кирилиці (паралельно з арабською); 1928–1938 роки — писемність на латинській основі; з 1938 року — сучасна писемність на основі кирилиці.

Арабська абетка

Найстаршими пам'ятники даргінською писемності є позначки на полях арабських рукописів, що датуються кінцем XV–початком XVI сторіччя. Так, в рукописі «Мінхадж ал-‘абідін» (1494–1497 роки) переписувачем Ідрісом, сином Ахмада з Акуши на полях і між рядків було записано арабським шрифтом понад тисячу даргинських слів і виразів. Також великий обсяг даргинських слів фіксується на полях рукопису «Іхйа улум ад-дін» (1506–1507 роки), переписаного тим же Ідрісом. Для пристосування арабської абетки Ідріс створив три нові літери, додавши до існуючих знаків діакритичні точки. За допомогою цих 3 букв він позначав 6 специфічних звуків даргинської мови. Голосні звуки даргинської мови в цих рукописах позначені за допомогою діакритичних значків .

У пізніших даргиньких рукописах, написаних арабською абеткою, використовується схожа графічна система. Але вживання тих чи інших букв у різних авторів у різних працях було непослідовним. Окрім того, зазвичай одна арабська буква використовувалася для позначення відразу декількох даргинських звуків: ک для [к], [кӀ], [г], ق для [къ], [кь], [хъ], چ для [ч] і [чӀ],  для [хь] і [г], ژ для [ц], [цӀ] і [дз] тощо. У такому вигляді даргинська абетка на арабській основі використовувався до 1920-х років .

1920 року даргинська абетка на арабській графічній основі був реформований і наближений до потреб даргінської фонетики. З 1921 року на ньому стала випускатися газета «Дарган», а також інші видання . До 1928 року даргинська абетка на арабській основі виглядав так : آبچجڃداهٱفگغﻫحعاىىکلمناوپڢڠۊرسڝشتطتطۆوخڅزژڗڞ

Абетка Услара

У 1860-і роки, після приєднання Дагестану до Російської імперії, етнографом і лінгвістом П. К. Усларом була складена перша даргинська граматика (вийшла 1892 року в серії «Етнографія Кавказу. Мовознавство» під назвою «Хюркілінська мова»). У цій граматиці був використаний модифікований кирилична абетка з додаванням кількох латинських і грузинських букв. У 1911 році на кілька зміненому варіанті цього алфавіту в Тифлісі був надрукований буквар «Даргилла алипуне wa луђисне жуж» . Подальшого розвитку цей алфавіт не отримав.

Латинська абетка Незважаючи на багатовікове побутування у даргинців арабської абетки, відсоток грамотних до середини 1920-х років становив лише 4,9 %. 1923 року на конференції мусульманських народів в П'ятигорську було піднято питання про перехід дагестанських мов на латинський алфавіт. Однак тоді це питання було визнано передчасним. Знову воно було підняте 1926 року. У лютому 1928 року 2-й об'єднаний пленум обкому та Раднаркому Дагестанської АРСР поставив завдання розробити латинізовані алфавіти для народів республіки, зокрема і для даргинців. Того ж року абетка була складена і затверджена. Згідно з постановою ЦВК Дагестанської АРСР з 1 жовтня 1930 року латинізований даргинський алфавіт ставав єдиним припустимим для використання у всіх офіційних сферах . В основу літературної мови було покладено акушинський діалект.

Перший варіант даргинського латинізованого алфавіту не мав великих літер і виглядав так : a, b, c, є, ç, d, e, ә, f, g, ǥ, ƣ, h, ⱨ, ħ, i, j, k, ⱪ, l, m, n, o, p, ҏ, q, ꝗ, r, s, ş, s̷, t, ƫ, u, v, x, ҳ, ӿ, z, ⱬ, ƶ, ƶ̢, ’. 1930 року на I Дагестанській орфографічній конференції для даргинської літературної мови були розроблені основи правопису, а 1932 року проведена реформа алфавіту — введені великі літери і виключені букви є, ǥ, ҏ. В результаті алфавіт прийняв такий вигляд : A a B b C c Ç ç D d E e Ә ә F f G g Ƣ ƣ H h Ⱨ ⱨ Ħ ħ I i J j K k Ⱪ ⱪ L l M m N n O o P p Q q Ꝗ ꝗ R r S s Ş ş S̷ s̷ T t T̨ t̨ U u V v X x Ҳ ҳ Ӿ ӿ Z z Ⱬ ⱬ Ƶ ƶ Ⱬ̵ ⱬ̵ Ӡ ӡ

Цей алфавіт використовувався до 1938 року.

Сучасна абетка 1938 року даргинський алфавіт, як і більшість інших алфавітів народів СРСР, був переведений на кириличну графічну основу. 14 лютого 1938 року затверджений проект алфавіту був опублікований в газеті «Дагестанская правда» Дагестанская правда. 14 лютого 1938. Одночасно був складений звід орфографічних правил, пізніше доопрацьований в 1940 і 1948—1950 роках. У грудні 1952 року на науковій сесії Інституту історії, мови і літератури Дагестанської філії АН СРСР було запропоновано ввести в даргинському алфавіті літери АЬ аь (широкий глоттізованний голосний), ЗӀ зӀ (дзвінка африката дз) і ПӀ пӀ (смично-гортанний вибуховий приголосний), але ця ідея була відхилена . Пізніше буква ПІ пІ все ж була введена в даргинський алфавіт.

Наразі даргинська абетка виглядає так: А аБ бВ вГ гГъ гъГь гьГӀ гӀД дЕ еЁ ёЖ жЗ зИ иЙ йК кКъ къКь кьКӀ кӀЛ лМ мН нО оП пПӀ пӀР рС сТ тТӀ тӀУ уФ фХ хХъ хъХь хьХӀ хӀЦ цЦӀ цӀЧ чЧӀ чӀШ шЩ щЪ ъЫ ыЬ ьЭ эЮ юЯ я

Букви Ё ё, О о, Ы ы, ь (поза диграфів) і Ф ф зустрічаються тільки в запозиченнях (єдине незапозичене даргинське слово з буквою ф — уфікӀес 'дути'). Букви З з і Ж ж крім звуків [з], [ж] позначають також африкати [дз] і [дж].

Кайтагська і кубачинська писемність Кайтагського і кубачинська мови і часто розглядаються як діалекти даргинської мови. У XVI—XIX сторіччях на цих мовах був написаний ряд рукописів, виконаних арабським алфавітом. Офіційна писемність для них ніколи не створювалася, проте відомо, що в приватному листуванні кубачинці користуються даргинським алфавітом . 2002 року був виданий російсько-кубачинський розмовник, де використовується даргинський алфавіт без букви ПӀ пӀ.

Таблиця відповідності алфавітів Складено за: СучаснийалфавітЛатиниця 1930-еАлфавіт УслараАрабський (1920—1928)Арабський (до 1920) А а A a а ا ,آ آ Б б B b б ب В в V v w و Г г G g г گ ڮ Гъ гъ Ƣ ƣ ӷ غ Гь гь H h h ﻬ ГӀ гӀ Ⱨ ⱨ ꜧ ع Д д D d д د Е е E e, je e اه - Ё ё - Ж ж Ƶ ƶ ж ژ ج З з Z z з ز И и I i i اى - Й й J j j ى ي К к K k кᷱ ک Къ къ Q q к ڠ ق Кь кь Ꝗ ꝗ q ق КӀ кӀ Ⱪ ⱪ қ گ Л л L l л ل М м M m м م Н н N n н ن О о O o о او - П п P p п پ ف ПӀ пӀЗапроваджена в 1960-х ҏВиключена 1932 року ԥ ڢ ب Р р R r р ر С с S s с س Т т T t т ت ТӀ тӀ T̨ t̨ ҭ ط У у U u у او و Ф ф F f - ف Х х X x х خ Хъ хъ Ӿ ӿ k څ ق Хь хь Ҳ ҳ h ͫ ݤ ХӀ хӀ Ħ ħ h ̆ ح Ц ц S̷ s̷ ц ڝ ژ ЦӀ цӀ Ⱬ ⱬ წ ڗ ژ Ч ч C c ч چ ЧӀ чӀ Ç ç ჭ ج چ Ш ш Ş ş ш ش Щ щ şş - Ъ ъ - ء - Ы ы - Ь ь - Э э E e - اه - Ю ю ju - Я я Ә ә, ja œ أ - - Ⱬ̵ ⱬ̵ ђ ڞ - - Ӡ ӡ - - єВиключена 1932 року - ڃ چ - g̵Виключена 1932 року гᷱ ݢ -

Коментарі

Примітки