Марківці́ — село в Україні, у Бобровицькій міській громаді Ніжинського району Чернігівської області. За чисельністю населення займає четверте місце в Бобровицькій ОТГ.Бобровицька ОТГ 2024 До 2020 село належало до Бобровицького району. Народна традиційна назва — Марковці́. Населення — 1052 осіб (2024) на більше 700 дворів. Біля села є два дачних селища.
Село відоме тим, що 1846 року в садибі поміщиків Катериничів зупинявся та намалював кілька їх портретів Тарас Шевченко.В. Анісов, Є. Середа. Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка / Вид. 2-е, доповн. — К.: Дніпро, 1976. — 392 с.
Географія
Марківці — найзахідніше село району на кордоні з Київською областю. На заході територія сільради виходить на лівий берег Трубежа. Через село з північного заходу на південний схід проходить автошлях Козелець — Бобровиця, який одразу за селом перетинає магістральну залізничну лінію Київ — Москва (перегін Заворичі — Бобровиця). Біля села є три залізничні зупинні платформи: Трубіж (1990-ті), Ярославка (1974) та Марківці (1929), де зупиняються приміські електропоїзди Київ — Ніжин. Зі столиці до села можна доїхати електропоїздом менш ніж за 2 години (зі станції Дарниця — приблизно за годину). Також є зупинка міжміського автобусу.
Сусідні населені пункти:
У геоморфологічному відношенні територія села відноситься до Лівобережної Придніпровської рівнини, розміщеної на давній терасі Дніпра. Висота над рівнем моря — 117 м.Погода в Марківцях Клімат — помірно-теплий, м'який з достатньою вологістю. Корисні копалини — цегельно-черепична сировина (глина, пісок).
Ґрунти біля села дуже змішані. Більша частина села збудована на темно-сірих опідзолених ґрунтах легкосуглинистого складу. Крайній південний захід села потрапив у зону дерново-слабкопідзолистих та дерново-середньопідзолистих піщаних, глинисто-піщаних та супіщаних ґрунтів. Крайній північний схід лежить на типових слабко- й малогумусних чорноземах та осолодівших (лучно-чорноземних та дернових) ґрунтах легкосуглинистого складу.1977: Почвенная карта Украины
Назва села походить від засновника села Марка Боклана. Кумедним є той факт, що в російських джерелах — навіть на мапах XVIII—XIX ст. — часто траплялась назва Морковцы.
Вулиці (кутки): Артема Уса (колишня Мічуріна), Гагаріна (Золотарівка), Гоголя (Буряківка, Хутір; найдовша — 3073 м, 135 осель), Грушевського, Довженка (Жеребецький хутір, Сухинський шлях; колишня Кірова), Дружби (Кирилівщина), Калинова (Гута; колишня Жовтнева), Кононенка (Семені́вка; найкоротша — 4 оселі), Корольова (Гаврущенкове), Лесі Українки, Миру (Семені́вка/Боклані́вка; колишня Пролетарська), Незалежності (Тарані́вка; колишня Леніна), Олега Кошового (Кощі́єво), Перемоги, Першотравнева, Петра Зубка (Мостиський шлях), Польова (колишня 60 років Жовтня), Пушкіна, Радгоспна, Галаївська (Галаївка/Голикі́вщина; колишня Рози Люксембург), Сліпенка (Тарані́вка), Чапаєва (Сухинський шлях), Червоноармійська (Кирилівщина), Червонопартизанська (Кощі́єво), Шевченка (Кошелі́вка), Щорса (Золотарі́вка), Ярославська (Глушків Гай; колишня Свердлова).В. О. Круглик. Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 34-38.
Урочища: Балачиха, Борискова Лоза, Вовкова Гора, Гало, Голиківщина, Гора, Ковбаня, Котивщина, Левадки, Лиса Гора, Ситне, Трубайло, Турківщина, Царицине, Чайка.
Долини: Панська, Панченкова, Семенцева.
Річка: Трубіж.
Озера: Ревня (Ремня), Кругле.
Болото: Пилькове.
Ліс: Са́жалка.
: Княжедвір'я.С. О. Павленко . Мікротопоніми Чернігово-Сіверщини. — Чернігів, ПАТ «ПВК Десна», 2013. — 600 с.
Найвідоміше озеро — Ревня (Ремня), у центрі. Озеро Кругле на північний захід від села використовується для купання.Озеро Кругле на Вікімапії. У дачних селищах є кілька ставків.
Населення
Рік 1726Н. П. Василенко. Генеральное слѣдствіе о маетностяхъ Кіевскаго полка 1729—1731 гг. // Чтенія въ Историческомъ обществѣ Нестора-лѣтописца, 1893, книга VII, отд. 3, с. 39, 60. 1737 1770Историко-статистическое описаніе Черниговской епархіи. Книга пятая. Губ. городъ Черниговъ. Уѣзды: Черниговскій, Козелецкій, Суражскій, Кролевецкій и Остерскій. — Черниговъ, Земская типографія, 1874. — С. 285. http://markivci.ho.ua/img/other/Eparchy-Kozelets-other-s.jpg http://otkudarodom.com.ua/Kozelec_yezd.html Прибавленіе къ Черниговскимъ Епархіальнымъ Извѣстіямъ. Часть неоффиціальная. № 8. 1872. 15 апрѣля. — с. 182-183. 1781В. І. Новгородцов. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст. — Київ, 1989. — с. 96. http://history.org.ua/?litera&id=9000 1787В. І. Новгородцов. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст. — Київ, 1989. — с. 259. http://history.org.ua/?litera&id9000 1790 1801Описи Лівобережної України кінця XVIII — початку XIX ст. Київ, 1997. — с. 134. http://history.org.ua/?litera&id=8980 1810 1830 1850 Людей 807* 303** 864* 364** 937* 1060* 1118* Дворів ≥11 33 93
Рік 1859Списки населенныхъ мѣстъ Россійской Имперіи. XLVIII. Черниговская губернія. — Санктпетербургъ, 1866. — с. 61. 1860 1877Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Отдѣлъ оффиціальный. № 18 (15 сентября 1877 г.), с. 623. 1881 1885Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. Выпускъ 3. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя. 1885. — с. 110. http://dlib.rsl.ru/01003895234 1892Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Черниговъ, 1892. — C. 127. 1897Населенныя мѣста Россійской Имперіи въ 500 и болѣе жителей. 1905. — C. 261.А. А. Русовъ. Описаніе Черниговской губерніи. Томъ II. — Черниговъ: Типографія Губернскаго Земства, 1899. — Приложенія, с. 224. 1901 1904 1913Списокъ селеній Черниговской губерн. по уѣздамъ и волостямъ. — 1913. — С. 47. Людей 1310 1350* 735*** 1626 1477 1944 1831/2392 1800 2021 Дворів 229 331 248 357 378 245 398
Рік 1923Список населенных мест Черниговской губернии. 1924 год / Центральное статистическое управление; Черниговское губернское статистическое бюро. — Чернигов: Гостиполитография, 1924. — c. 44-45. 1926Список заселених оселищ Ніжинської округи. ‒ 1927. ‒ С. 4, 44, 50. 1941 1963В. О. Круглик. Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 99. 1972Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область. — Київ, 1972. — С. 194. 1983История городов и сел Украинской ССР: В 26 —т. Черниговская область / АН УССР. Ин-т истории; Гл. редкол.: П. Т. Тронько (пред.) и др. — К.: Гл. ред. Укр. сов. энцикл. АН УССР, 1983. — С. 212–213. 1989 Людей 2332 2311 1863 2074 2068 1847 Дворів 563 571 585 622 700
Рік 2001Марківці на сайті Верховної Ради http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rf7571=39631 2006 2012В. О. Круглик. Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 43, 261—262. 2015 2017 2019 2020 Людей 1504 1309 1211 1189 1128 1120 1109 Дворів 750
* Число прихожан, могло перевищувати населення села.
** Число дорослих чоловіків, що сплачували податки.
*** Число прихожан-чоловіків.
За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 1504 особи. Рідною мовою марківчани назвали такіРозподіл населення за рідною мовою:
Мова Відсоток українська 97,41 % російська 2,39 % білоруська 0,07 % румунська 0,07 % болгарська 0,07 %
Станом на 1 січня 2019 року населення — 1120 осіб на 750 дворів, серед них виборців — 945, чоловіків — 530, жінок — 590, дітей — 163, пенсіонерів — 288, працездатних — 669, безробітних — 27 (20.12.2017), учасників бойових дій — 10, людей із інвалідністю — 15, людей із обслуговуванням соціальними працівниками вдома — 19, неповних сімей — 31, дітей із неповних сімей — 45, багатодітних сімей — 12, дітей із багатодітних сімей — 34, дітей із інвалідністю — 9, дітей-сиріт — 1, одиноких багатодітних матерів — 2. Останнім часом населення села зменшується і становить трохи менше половини від історичного максимуму.
Вік Чоловіків Жінок 60+ 134 154 40-59 167 176 18-39 155 171 0-17 74 89
Найпоширеніші прізвища: Шевченко, Буряк, Боклан (Баклан), Кошіль, Борисенко, Данильченко, Кот, Кононенко, Панченко, Пінчук, Шостак, Сліпенко, Омельченко, Онищенко (Оніщенко), Дворник, Заболотний, Голик, Конош, Конішевський.
Значна частина марківчан працює або навчається в Києві, Броварах та Ніжині. Саме тому ще з радянських часів спостерігається міграція в ці міста. У теплу пору року фактичне населення збільшується людьми, що приїздять до батьків, та «дачників» — переважно киян та броварчан, які придбали подвір'я або отримали їх у спадок. Деякі містяни-пенсіонери кілька місяців на рік проводять у дачних селищах біля села.
Життя громади У радянські часи головним роботодавцем села був радгосп «Кіровський», який спеціалізувався на м'ясо-молочному тваринництві. У 1990-х господарство занепало, й зараз пусті корівники руйнуються.
Землю розпайовано. На базі колишнього радгоспу діє філія ТОВ «Земля і Воля», що орендує землю з 420 паїв (переважно землі вищої категорії). Землі 2-ї категорії орендує фермерське господарство «Ольга-Аллін».В. О. Круглик. Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 267-268.
На підвідомчій сільраді території розташовано два дачних селища (біля залізничних платформ Трубіж та Ярославка), де діють 12 садових товариств, які загалом містять 1750 садових ділянок.Ярослав Каранда. Про землю і порядного інвестора. — Хвиля Десни, 7.02.2012. http://www.hvilya.com/blog/pro_zemlju_i_porjadnogo_investora/2012-02-07-194 .
У Марківцях є угіддя, орні землі, лісові ділянки, рибогосподарство. Площа сільськогосподарських угідь по селу становить 404,6 га. У індивідуальному користуванні населення станом на 2012 рік перебувало 59 голів великої рогатої худоби, 374 свині, 56 кіз та 95 бджолосімей, 103 легкових та 2 вантажних автомобілі, а також 15 тракторів.В. О. Круглик. Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 261.
Церковно-приходську школу було відкрито 1860 року, земське народне сільське училище — 1873 року. За цей час кілька разів школа переїжджала на інше місце. Зараз у селі є Марківецька ЗОШ I—III ступенів — партнер Українського гуманітарного ліцею (станом на 2013 рік — 127 учнів, 16 учителів та 7 техпрацівників), директор — Шевченко Галина Олексіївна.
У селі також є музей історії села (у школі), дитсадок «Казка» (на 20 дітей), клуб (з 1947), бібліотека (у клубі, має «Світлицю старожитностей»), кафе, 7 крамниць, відділення Укрпошти, гуртожиток, фельдшерський пункт, перукарня, стоматологічний кабінет, стадіон. Вівторками, середами та суботами на центральній площі села відкриваються пересувні пункти торгівлі.В. О. Круглик. Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013.&;— с. 263, 267. Частину вулиць заасфальтовано. Село електрифіковано (1962), телефонізовано (цифрова АТС — 2003) та газифіковано (2006). Є можливість дротового підключення до мережі Інтернет (до 30 Мбіт/с, компанія «Фрінет»). За деякими даними, всі лінії для підключення до «Фрінет» зайняті. Завдяки тому, що на території колишнього колгоспу встановлено базову станцію Vodafone Україна, марківчани забезпечені стабільним швидкісним 4G-інтернетом за технологією LTE 1800. Київстар і lifecell мають менш стабільне покриття в Марківцях, тому в разі використання їх 4G-інтернету як домашнього бажано використовувати додаткові зовнішні антени. 2 соціальних працівники допомагають 22 одиноким пенсіонерам. У Бобровиці є дільничий інспектор, відповідальний за Марківці.В. О. Круглик. Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 268
Великий обсяг робіт із облаштування громадських місць марківчани виконують на волонтерських засадах. Матеріально допомагають марківчанам уродженці села — зокрема, члени Бобровицького відділення Чернігівського земляцтва в Києві Андрій Михайлович Пінчук, Василь Юлійович Заболотний та інші.Пасемко Іван. Село моє — життя мого колиска! — Українознавство, 2012, № 4, 261—264.