Курт До́нальд Кобе́йн (; 20 лютого 1967, Абердин, Вашингтон — 5 квітня 1994, Сієтл) — американський рок-музикант і композитор, фронтмен гурту Nirvana.

Біографія

Дитинство та юність

Курт Кобейн народився 20 лютого 1967 року в лікарні Grays Harbor Community Hospital в місті Абердині, штат Вашингтон, неподалік від Сієтлу.

Курт зростав у сім'ї, яка любила музику: його дядько по матері, Чак Фраденбург, виступав із групою The Beachcombers, тітка Мері Ерл грала на гітарі в різних місцевих ансамблях, двоюрідний дід Делберт зробив кар'єру тенора. Інтерес до музики проявився в хлопця досить рано: за словами його родичів, вже у віці двох років він із задоволенням співав пісні The BeatlesCharles R. Cross. Heavier Than Heaven. — Hyperion, 2001.. У чотири роки він написав свою першу пісню про поїздку в місцевий парк. У семирічному віці отримав у подарунок від тітки ударну установку. Крім здібностей до музики, він показав себе і як талановитий маленький художник. У цьому його заохочувала бабуся, яка була професійною художницею.

Коли Курту було дев'ять років, його батьки розлучилися. У 1993 році Кобейн розповідав про це:

«Я соромився своїх батьків. Я не міг нормально спілкуватися з однокласниками, бо мені страшенно хотілося мати типову родину: мати, батько. Я хотів цієї впевненості, і через це я кілька років злився на батьків».

Деякий час хлопчик жив із матір'ю, однак у нього не склалися стосунки з її новим приятелем, 22-річним Майком Медаком, і він переїхав до батька в Монтесано. Дональд незабаром одружився з Дженні Вестбі, у якої було двоє дітей, Мінді і Джеймс. У січні 1979 року Дженні народила ще одну дитину, Чеда, рідного брата Курта. Але Курт не ладнав із Дженні, тому йому довелося піти від батька — хлопчик жив то у Ліланда і Айріс, батьків Дональда, то у родичів з боку матері.

У 14 років Курт закинув гру на барабанах і почав вчитися грі на гітарі, подарованій йому дядьком Чаком на день народження. Приблизно в той же час Курт зацікавився панком, прочитавши статтю про групу Sex Pistols в журналі «Creem». Незабаром він познайомився з учасниками абердинського колективу Melvins, який грав музику, що поєднувала в собі елементи панку і хард-року (згодом цей стиль був названий «гранджем»). Туди також приходив і Кріст Новоселіч, з яким вони подружилися.

У 1984 році Венді Кобейн одружилася з Петом О'Коннором, докером з алкоголізмом, який одного разу зламав їй руку. Через складні стосунки з рідними Курт постійно бродяжив. За його словами, деякий час він жив під мостом річки Уишка, що надихнуло його на написання пісні «Something in the Way». Пізніше йому все-таки довелося влаштуватися на роботу. 18 травня 1986 року Курт був заарештований за незаконне проникнення на чужу територію, а також вживання алкоголю і був ув'язнений на 8 днів.

Nirvana

В 1985 році Курт організував групу, названу Fecal Matter, до складу якої входили бас-гітарист Дейл Кровер, барабанщика Грег Хокансон і власне Кобейн — вокаліст і гітарист. Приблизно через рік Fecal Matter розпалися, так і не випустивши жодного диска; після цього Курт почав поширювати серед знайомих демозапис Fecal Matter — він хотів створити нову групу. Одна з касет дісталася Крісту Новоселичу — так була створена нова команда, в якій незабаром з'явився третій учасник — ударник Чед Ченнінг. Група змінила кілька назв: «Skid Row», «Ted Ed Fred», «Bliss», «Pen Cap Chew», — проте в підсумку отримала назву «Nirvana».Я шукав назву, яка була б гарною або приємною.— пояснював Кобейн. 1988 року вийшов перший сингл групи — «Love Buzz / Big Cheese», а вже в наступному році з'явився в продажу дебютний альбом Nirvana — Bleach.

У 1991 році був виданий другий альбом Nirvana — Nevermind, який став для групи несподіваним проривом у мейнстрім. Сингл «Smells Like Teen Spirit», на загальний подив, став хітом на MTV (хоча спочатку передбачалося, що провідним синглом із платівки стане «Lithium»). Раптовий успіх Nirvana на міжнародній сцені привернув увагу публіки до сієтлського гранж-гурту  і породив хвилю наслідувачів. ЗМІ називали Nirvana «флагманом покоління Х», а самого Кобейна — «голосом покоління». Сам Кобейн відчував дискомфорт від популярності, що раптово звалилася на нього: сам він бачив себе перш за все представником незалежної рок-сцени, і його дратувало те, що він став кумиром широких мас. Наступний альбом групи, In Utero, він навмисно зробив набагато важчим і похмурим, щоб відлякати широкого слухача і проголосити повернення Nirvana до її «незалежного» коріння (продюсером альбому став Стів Альбіні, лідер нойз-рок — гурту Big Black). Проте, альбом, хоч і не став таким же успішним, як Nevermind, все ж був популярним серед слухачів і досяг високих місць у чартах.

Попри те, що Nirvana була «аполітичною» групою і не приділяла великого значення соціальним питанням, як це робили багато панк-ансамблів, Кобейн, проте, користувався своєю популярністю, щоб донести до публіки свої ідеї. Він був активним захисником прав жінок і секс-меншин і підтримував прочойс (при тому, що особисто він захоплювався материнством і жінками-матерями), внаслідок чого неодноразово отримував погрози на свою адресу. В буклет до збірки Incesticide були включені слова: «Якщо хто-небудь із вас через що-небудь ненавидить гомосексуалів, людей іншої раси або жінок, будь ласка, зробіть для нас ласку — йдіть нафіг і залиште нас у спокої! Чи не приходьте на наші концерти і не купуйте наші альбоми». На одному з концертів Кобейн, побачивши, що в перших рядах залу для глядачів якийсь чоловік чіпляється до жінки, покинув гітару, підійшов до місця події і покликав туди охорону, вказавши порушникові порядку на двері.

Особисте життя Курт Кобейн і його майбутня дружина Кортні Лав познайомилися в 1990 році на концерті в Портлендському клубі, де виступали зі своїми групами. Кортні, за її словами, побачила Nirvana на концерті в 1989 році і вже тоді звернула на Кобейна увагу, проявила до нього інтерес, проте Курт поводився ухильно. Пізніше він пояснював:Я хотів побути холостяком ще рік, але усвідомлював, що насправді був до нестями захоплений Кортні, і триматися від неї осторонь протягом стількох місяців було важко.У 1991 році, дізнавшись від Дейва Грола про інтерес Курта щодо неї, Кортні знову почала «переслідувати» його. У них зав'язався роман. 1992 року Лав повідомила, що чекає від Кобейна дитину, і 24 лютого 1992 року на гавайському пляжі у Вайкікі відбулася церемонія їх одруження. На Кортні була сукня, що колись належала акторці Френсіс Фармер, якою захоплювалися молодята, а Курт був одягнений у піжаму — «тому що йому було лінь одягати костюм».

Дочка Курта Кобейна і Кортні Лав, Френсіс Бін Кобейн, народилася 18 серпня 1992 року. Своє ім'я вона отримала від Френсіс МакКі, вокалістки улюбленої шотландської групи Кобейна The Vaselines. Незадовго до народження дівчинки відбулося сумнозвісне інтерв'ю Кортні з Лінн Хіршберг з Vanity Fair. У ньому Кортні обмовилася, що деякий час вживала героїн під час вагітності, ще не знаючи про свою вагітність. Хіршберг, однак, представила все так, ніби Лав продовжувала вживати наркотики вже після того, як дізналася, що вагітна, і висловила свою «стурбованість» тим, що відбувається. Кортні заявила, що журналістка спотворила її слова, але та наполягала, що у її розпорядженні записи. Кобейни не відразу зрозуміли, що цією статтею було нанесено серйозний удар по їх репутації. Незабаром після народження Френсіс їм довелося зіткнутися з правоохоронними органами — лос-анджелеський Департамент у справах дитинства порушив проти них справу про позбавлення подружжя батьківських прав, ґрунтуючись саме на цій публікації. Судові розгляди тривали кілька місяців, у результаті Кобейну все ж дозволили самостійно виховувати дочку, проте їх зобов'язали регулярно проходити тести на наркотики. Курт був глибоко ображений тим, що відбувається, вважаючи, що проти нього і його дружини йшла справжня війна, і порівнював себе з Френсіс Фармер, яку багато хто вважав жертвою змови (в 1945 році актрису, яка за кілька років до цього відвідала СРСР і була підозрювана в комуністичних симпатіях, насильно госпіталізували з шизофренією і піддали лоботомії). В альбомі In Utero, що вийшов наступного році, зустрічається ряд дошкульних відсилань до скандалу зі статтею Хіршберг і «полювання на відьом», розгорнутого пресою проти Кортні Лав.

Наркозалежність та проблеми зі здоров'ям

Проблеми зі здоров'ям Певні проблеми зі здоров'ям переслідували музиканта з раннього віку. Він все життя страждав від хронічного бронхіту та болів у шлунку нез'ясованого походження (іноді він стверджував, що почав вживати героїн, щоб притупити біль. У дитинстві йому поставили діагноз «синдром дефіциту уваги і гіперактивності», він був змушений приймати риталін; пізніше йому було діагностовано біполярний афективний розлад. Двоюрідна сестра Курта, Беверлі, лікар за професією, обговорюючи з журналістами біографію музиканта і його трагічний кінець, особливо звернула увагу на той факт, що в сімействі Кобейна були широко поширені алкоголізм і психічні захворювання; зокрема, два його дядька по батьківській лінії наклали на себе руки (причому один із них обрав той же спосіб самогубства, що і його племінник — вистріливши собі в голову). У фільмі «Просочений відбілювачем» (2015 р.) спростовується факт серії самогубств серед родичів Кобейна, стверджується, що смерті мали природний характер або були результатом нещасного випадку. І стверджується, що міф про серію самогубств у родині Курта був інспірований Кортні Лав. Курт долучився до наркотиків в 13 років, коли він вперше спробував марихуану; пізніше він почав експериментувати з ЛСД і іншими галюциногенами, а також речовинами, що вживаються за допомогою вдихання. Героїн він вперше спробував приблизно в 1986 році, роздобувши його у того ж дилера, що раніше постачав «перкоданом» (опіоїдний анальгетик, що відпускаються за рецептом і приймаються перорально). Він продовжував вживати героїн протягом наступних кількох років, і до початку 1991 року в нього розвинулася важка залежність. Під час і після турне на підтримку Nevermind проблеми, пов'язані з наркоманією Кобейна, ставали все більш помітними: наприклад, на фотосесії в день виступу Nirvana на Saturday Night Live він кілька разів «відключився» прямо перед камерою. 1992 року, після того, як з'ясувалося, що його дружина Кортні Лав чекає дитину, обоє вирішили пройти курс реабілітації. Під час подальшого туру Nirvana по Австралії Кобейн виглядав худим, блідим і хворим, явно страждаючи від абстинентного синдрому. Після повернення з поїздки додому він знову повернувся до наркотиків.

У липні 1993 року Кобейн пережив важке передозування героїном. Кортні Лав виявила його лежачим без свідомості і, замість того, щоб викликати «швидку», особисто зробила йому ін'єкцію налоксона (препарат, що блокує опіоїдні рецептори і використовується при отруєнні опіовмісними речовинами). Того ж вечора він мав виступ на New Music Seminar у Нью-Йорку; попри інцидент, Кобейн бажав бути присутнім на шоу і відіграв із групою концерт попри свій стан.

1 березня наступного року, під час європейського туру, у Кобейна був діагностований бронхіт і важкий ларингіт. Другого березня він вилетів на лікування в Рим; наступного дня до нього приїхала Кортні Лав. Вранці четвертого вона прокинулася і виявила його лежачим без свідомості і без ознак життя. З'ясувалося, що у нього було передозування флунітразепамом у поєднанні з шампанським, яким він запив таблетки. Наступні кілька днів він провів у лікарні, а потім повернувся в Сіетл. Багато хто розглядає «римський інцидент» як його першу спробу самогубства, хоча сам Кобейн заявив, що це була просто «помилка».