Ш, ш («ша») — літера кирилиці. У мовах, що її використовують, позначає глухий заясенний фрикативний [ʃ], глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний [ɕ] або глухий ретрофлексний фрикативний [ʂ]. У сучасній українській мові — 29-а літера абетки, позначає глухий заясенний фрикативний. Може бути твердим (шасі, шип) і пом'якшеним (шість, затишшю).
Звуки У графіці різних мов, а також залежно від положення в слові, літера «ш» може передавати такі звуки: [ʃ] (ш) — глухий піднебінно-ясенний (заясенний) фрикативний [ɕ] (м'який ш) — глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний [ʂ] (твердий ш) — глухий ретрофлексний фрикативний
Історія Сучасна кирилична літера «ш» походить від букви («ша») старослов'янської кириличної абетки, куди, очевидно, запозичена з ранішої глаголиці, де мала схоже накреслення . Числового значення ні в кирилиці, ні в глаголиці для цієї літери не було. Глаголична літера, як вважається, походить від літери שׁ («шин») гебрайської абетки. На користь її гебрайського походження може бути те, що в глаголічних пам'ятках «ш» розташована точно так само, як у єврейських: вона дещо припіднята над рядкомИванова Т. А. Старославянский язык. — Москва: Высшая школа, 1997. — с. 29..
Звук [ш] — глухий шиплячий твердий звук, або глухий піднебінно-альвеолярний спірант. Піднебінно-альвеолярні спіранти, що виникли в слов'янських мовах внаслідок першої палаталізації, є головною причиною, чому було винайдено глаголицю і пізнише кирилицю, оскільки їх не можна записати простими латинськими чи грецькими літерами без діакритиків або диграфів. Слов'янські мови багаті на піднебінно-альвеолярні спіранти й африкати, і Ш є однією з найтиповіших літер кириличних абеток.
Мови МоваМФА№ в абетцібілоруська /ʃ/ 27болгарська /ʃ/ 25казахська /ʃ/ 25киргизька /ʃ/ 29кримськотатарська /ʃ/ 26У латинській кримськотатарській абетці позначається як ş.македонська /ʃ/ 31монгольська /ʃ/ 28російська /ʂ/ 26сербська /ʃ/-/ʂ/ 30таджицька /ʃ/ 30українська /ʃ/, 29чорногорська /ʃ/-/ʂ/ 30
Таблиця кодів Кодування Регістр Десятковийкод 16-ковий код Вісімковий код Двійковий код Юнікод Велика 1064 0428 002050 00000100 00101000 Мала 1096 0448 002110 00000100 01001000 ISO 8859-5 Велика 200 C8 310 11001000 Мала 232 E8 350 11101000 KOI 8 Велика 251 FB 373 11111011 Мала 219 DB 333 11011011 Windows 1251 Велика 216 D8 330 11011000 Мала 248 F8 370 11111000
Використання в математиці
Літера Ш примітна тим, що є єдиною кириличною літерою, зазвичай використовуваною в математиці: в алгебраїчній геометрії група Тейта-Шафаревича Абелевої різноманітності A над полем K позначається Ш(A/K),
Див. також Шо (літера) Š
Примітки
Джерела
Література Півторак. Г. П. Ш //