Тератин, або Терятин () — село в Польщі, у гміні Ухані Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — (2011).
Назва На думку мовознавиці Галини Вишневської, назва села Терятин може походити від дохристиянського імені Терята.
Історія
1564 року вперше згадується православна церква в селі.
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою.
У 1921 році село входило до складу гміни Ярославець Грубешівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки.
1941 р. Українську народну школу ім.М. Грушевського очолив полковник УНР Павло Павлович Григорович-Барський. Разом з дружиною Єлізаветою та сином Євгеном ,при школі, організував український аматорський гурток. В 1942 р , кавалер ордена"Хрест Симона Петлюри" П.П.Григорович -Барських представився і був похований , імовірно , на території с. Терятин .
У 1944—1946 роках у селі діяла українська школа.
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Населення За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 111 будинків та 630 мешканців, з них: 285 чоловіків та 345 жінок; 547 православних, 28 римо-католиків, 55 юдеїв; 427 українців, 167 поляків, 36 євреїв.
У 1943 році в селі проживало 512 українців і 23 поляків; на сусідній однойменній колонії — 219 українців і 11 поляків.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Відомі люди Василь Мартиш (1874—1945) — отець протопросвітер і священномученик Української православної церкви.
Примітки