Раймо́н Пеллегре́н (, справжнє ім'я та прізвище — Раймо́н Луї́ Піла́д Пеллегріні́ (); 1 січня 1925, Париж, Франція — 14 жовтня 2007, Гарон, Гар, Франція) — французький актор театру, кіно та телебачення.
Біографія Раймон Пеллегрен народився 1 січня 1925 року в Ніцці, де його батько Аттілій працював ресторатором та помер, коли Раймону було 14 років. Раймону довелося закінчити школу і знайти роботу, щоб підтримувати свою матір. Він брався за різноманітні роботи, але знайшов своє справжнє покликання, коли взяв участь у драматичних курсах П'єррети Кайоль. У той час у Ніцці перебувало багато митців, які втекли з окупованого німцями Парижа. Чоловік Кайоль, кінорежисер Іван Ное, запропонував 16-річному Пеллегрену невелику роль у своєму фільмі «Шість дівчат у білому» (1941), де він знявся з Жаном Мюра та Жанін Дарсі. Через рік Раймон Пеллегрен дебютував на сцені Палацу Середземного моря () в Ніцці в постановці Президента Одукера Роже Фердінанда. У 1943 році він з'явився в театрі Монако у виставі «Це було в липні», де був помічений Марселем Паньолем, який оцінив талант молодого актора, запросивши його у 1945 році для участі у постановці своєї п'єси «Топаз» у театрі «Пігаль» у ПарижіRaymond Castans, Marcel Pagnol, éditions de Fallois, 1995, p. 306. Наступного року Паньоль дав Пеллегрену роль у «Сезарі» в Театрі «Вар'єте».
Вдруге Раймон Пеллегре по-справжньому дебютував у кіно роллю Фредеріка Ростана у фільмі «Наїс» (1945, реж. Марсель Паньоль та Раймон Лебурсьє) з Фернанделем у головній ролі. Його акторським проривом у кіно стала роль Джино Болліні у фільмі Андре Каятта «Ми всі вбивці» (1952), який був відзначений Спеціальним призом журі 5-го Каннського міжнародного кінофестивалю. Окрім Марселя Паньоля, другим наставником Пеллегрена у професії був Саша Гітрі, який доручив йому роль Наполеона у своєму фільмі «Наполеон» 1955 року. Пеллегрен також багато знімався в нуарових фільмах, у тому числі поставлених Жаном-П'єром Мельвілем.
Пеллегрен, який на думку актора Домініка Зарді мав «найкрасивіший голос у французькому кіно», озвучив роль Фантомаса, зіграну Жаном Маре в трилогії Андре Юнебеля «Фантомас», «Фантомас розлютився» (1965) та «Фантомас проти Скотланд-Ярда» (1967).
Раймон Пеллегрен знімався також у таких режисерів, як Ральф Хабіб, Луїджі Дзампа, Ів Аллегре, Анрі Декуен, Жан Деланнуа, Альберто Латтуада, Сідні Люмет, Клод Лелуш та ін., зігравши за час акторської кар'єри ролі у майже 140 кіно-, телефільмах та серіалах. Його остання поява на екрані була в телевізійному фільмі «Нотатки про смішне» (2002, реж. Данієль Лоссе), адаптації сюжету Марселя Паньоля.
Раймон Пеллегрен помер 14 жовтня 2007 року в Гароні, Франція, у віці 82 років через вісім місяців після смерті своєї дружини Жизель.
Особисте життя Раймон Пеллегрен був двічі одружений. З 1949 до 1955 року він перебував у шлюбі з акторкою (розлучилися), з якою має доньку Данієль. З 1955-го його дружиною до її смерті у 2007 році була акторка ; їхня донька ( 12.9.1962) також стала акторкою.
Фільмографія
<center> У кіно
На телебаченні
Примітки
Посилання
Раймон Пеллегрен на сайті Cinémathèque française Раймон Пеллегрен на сайті uniFrance Films