Са́нса Старк () — вигадана персонажка американського письменника Джорджа Р. Р. Мартіна. Одна з центральних персонажок в серії фентезі-романів «Пісня Льоду і Вогню» (не фігурує тільки в романі «Танок з драконами»). Санса — старша донька лорда Еддарда Старка з Вінтерфеллу та його дружини Кетлін Старк, їхня друга дитина. У неї є чотири брати і сестра. Після того, як Еддард Старк прийняв пропозицію Роберта Баратеона стати Правицею, Санса повинна була вступити в шлюб з сином Роберта Джоффрі Баратеоном.
У телеадаптації роль Санси виконала британська акторка Софі Тернер. Персонажка отримала високу оцінку критики і посіла четверте місце у списку найкращих персонажів серії, за версією журналу «Rolling Stone»
Персонажка Санса народилася і виросла у Вінтерфеллі. У неї добре виходить все, що повинна робити справжня леді: Санса чудово шиє, вишиває, захоплюється музикою і поезією. Колір її волосся та очей успадковані від матері, яка родом з дому Таллі, і Кейтлін вважає, що Санса гарніша, ніж вона була в її віці.
У Санси натягнуті стосунки з молодшою сестрою, дівчатка — дві протилежності. На думку Тиріона Ланністера, Санса має сильне почуття відповідальності і могла б стати чудовою королевою. Мрійлива і м'яка, вона марила баладами про доблесних лицарів і прекрасних дам, але, опинившись в суворих умовах реальності, зуміла знайти в собі достатньо сил, щоб пристосуватися до них і вижити.
Сюжетні лінії
Романи
Гра престолів
На початку саги Сансі 11 років. Під час приїзду Роберта Баратеона в Вінтерфелл, Неда Старка, її батька, призначають правицею короля і Санса заручається зі спадкоємцем престолу, принцом Джофрі Баратеоном. Санса в захваті від перспективи виїхати в Королівську Гавань і одружитися з вродливим принцом — їй здається, що всі її мрії здійснюються, а життя стає чудовою піснею. Спочатку стосунки з Джофрі у неї складаються добре — гарна і чемна Санса справляє приємне враження на королівську сім'ю. Санса безмежно закохується у принца, а королеву вважає прикладом і захоплюється нею.
Але все починає змінюватися, коли по дорозі в Королівську Гавань, неподалік від замку Дарри, Санса, прогулюючись у супроводі Джофрі, зустрічають Арію та Міку, сина різника. Діти грають: б'ються дерев'яними мечами. Бажаючи справити враження і просто розважитися, Джоффрі загрожує Міці й ранить його нібито за те, що той напав на Арію. Арія, захищаючи, вступає в конфлікт з принцом, у результаті якого лютововчиця Німерія кусає принца. Санса стає свідком бійки. Джофрі бреше батькові, що Арія з Мікою заздалегідь спланували напад на принца і нацькували на нього лютововка. Коли Сансу запитують, що сталося насправді, вона, боячись остаточно втратити прихильність Джофрі, бреше королю, що нічого не пам'ятає. Проте ця брехня обертається проти самої Санси: оскільки Німерію не знаходять (Арія змусила її втекти), Серсі Ланністер наполягає на вбивстві лютововчиці Санси. Еддард Старк сам виконує вирок. Санса важко переживає втрату вовка. Можливо, після смерті Леді, Санса втрачає здатності «варга». Пізніше за наказом Ланністерів Сандор Кліган вбиває і сина м'ясника. Після цього випадку стосунки між Сансою і Арією остаточно псуються: сестри звинувачують у цьому одна одну.
На турнірі на честь правиці увагу Санси Старк приваблює гарний лицар квітів, Лорас Тайрелл, який дарує дівчині червону троянду, проголошуючи компліменти. Там же Санса мириться з Джофрі — він знову поводить себе чемно і всіляко залицяється до неї. Однак, коли Санса просить проводити її назад до замку, він не йде сам, а наказує «Псу» супроводити її. По дорозі п'яний Сандор розповідає Сансі про те, як отримав потворний опік.
Після загибелі Роберта Баратеона Нед Старк, усвідомивши, в яке небезпечне місце привіз своїх дітей, планує покинути місто. Санса, ображена, що їй навіть не дозволяють попрощатися з принцом, розповідає Серсі про наміри батька. Дівчинка і не підозрює, що таким чином виявиться причетною до арешту власного батька. Він вже дізнався таємницю королеви та не може допустити, щоб цей секрет виявився розкритий. Дізнавшись, що Еддард Старк засуджений до смертної кари і оголошений зрадником, Санса просить у свого нареченого про милість для батька, сподіваючись, що його лише зашлють на Стіну на кілька років. Джофрі погоджується помилувати Еддарда Старка з умовою, що той визнає його повноправним королем. Нед виконує цю умову, але Джофрі все одно наказує відрубати йому голову, пізніше кажучи, що в цьому і полягала його милість: він «дарує» батькові Санси швидку і легку смерть.
Після смерті батька повітряні замки про щасливе життя в ролі принцеси і королеви остаточно руйнуються. Тепер Санса виявляється в положенні заручниці, а король Джофрі стає її головним катом, примушує терпіти фізичні і моральні страждання — наказує своїм гвардійцям бити Сансу, змушує її дивитися на відрубані голови батька та септи Мордейн. Одного разу вона навіть хоче зіштовхнути Джофрі з високої стіни: в той відчайдушний момент Сансу не хвилює, що за це її стратять. Однак Сандор Кліган, зрозумівши її задум, м'яко зупиняє дівчинку, тим самим рятуючи і Джофрі, і її саму.
Битва королів Перебуваючи в полоні у Джофрі, Санса Старк вдає, що все ще любить його, щоб ненароком не прогнівати його. Одного разу вона була присутня на турнірі на честь тринадцятих іменин короля Джофрі. Коли сер Донтос Холлард виходить проти свого суперника п'яним і роздягненим, Джофрі має намір стратити його (втопити у вині). Однак Санса, пошкодувавши п'яницю, що нікому не бажає зла, втручається, збрехавши, що вбивати когось в день іменин — погана прикмета. Джофрі спочатку не вірить їй, але «Пес» підтримує цю брехню, і сер Донтос врятований від смерті: король погоджується залишити його при дворі як блазня. Донтос залишається вдячний Сансі за порятунок свого життя.
Одного разу вночі Санса знаходить у своєму ліжку записку, в якій їй пропонується вирушити до богорощі, якщо вона хоче потрапити додому. Виявляється, що записку написав і підкинув сер Донтос Холлард. Він говорить їй, що його надіслали Старі Боги і запевняє, що вони тепер герої старої пісні, в якій йдеться про блазня Флоріана, який закохується в прекрасну Джонквіль.
Попри те, що в Королівській Гавані Санса переважно оточена ворогами, є люди, які непогано до неї ставляться. Аріс Окхарт, наприклад, тримається з нею чемно і, коли Джофрі наказує бити Сансу, завжди намагається пом'якшити удари, на відміну від Бороса і Мерріна. У Сандора Клігана з'являється якась прихильність до Санси. Хоча він глузливо називає її пташкою, лякає жорсткими промовами про вбивства і постійно грубить, він разом з тим намагається захистити її, по можливості захищаючи від жорстокості Джофрі. Єдиний раз, коли король наказує «Псу» вдарити Сансу, той її не чіпає. Тиріон Ланністер теж ніколи її не ображає і навіть шкодує: висловлює співчуття після втрати батька.
Одного разу, після того, як брат Санси Робб виграв черговий бій, Джоффрі наказує своїм гвардійцям роздягнути і побити її. Однак Тиріон втручається і забирає Сансу. Під час бунту в Королівській Гавані сер Мендон, який повинен був охороняти Сансу, залишає її, коли втік у замок. Покинуту без захисту Сансу майже стягує з коня розлючений натовп, але Сандор Кліган, прорубавши шлях до неї, рятує її і відвозить в замок.
Незадовго до «Битви на Чорноводній» Санса відчуває першу менструацію і офіційно стає жінкою. Злякавшись, що Джофрі захоче одразу ж з нею одружитися, вона намагається приховати сліди крові, однак це їй не вдається. Санса розмовляє на жіночі теми з Серсі. Тим часом слідом за авангардом підходить піхота, кіннота і флот Станніса і починається облога Королівської Гавані. Санса разом з іншими вельможними дамами зачиняється в бальному залі, де розмовляє з п'яною королевою, яка повідомляє, що наказала серу Іліну Пейну вбити всіх присутніх, якщо Станнісу вдасться перемогти, щоб «Старки ніколи не пораділи падінню Ланністерів». Майже в кінці бою, коли сер Лансель доповідає Серсі, що битва програна, Санса тікає в свої покої, де її чекає п'яний «Пес», який дезертирував з поля бою. Він каже, що збирається тікати на Північ і пропонує їй піти з ним, обіцяючи подбати про неї і захистити. Санса відмовляється, і він штовхає її на ліжко, приставляє до горла ніж, вимагаючи обіцяну пісню. Замість пісні про Флоріана та Джонквіль Санса співає йому гімн Матері, і Сандор йде, залишаючи на підлозі закривавлений білий плащ, який Санса згодом зберігає серед свого одягу. До неї в кімнату приходить Донтос і повідомляє, що місто врятовано.
Як частина угоди Ланністерів і Тайреллів, війська яких надали допомогу Джофрі в «Битві на Чорноводній», офіційно оголошується про заручини короля і леді Марджері Тайрелл. Щаслива Санса думає, що нарешті звільнилася від Джофрі. Але її радість триває недовго: Донтос пояснює, що Джофрі занадто прив'язаний до своєї «іграшки», щоб просто так її відпустити, а значить, якщо він захоче лягти з нею в ліжко, він ляже. Донтос дарує Сансі сіточку для волосся з темно-пурпуровими аметистами, яка, за його словами, чарівна і допоможе їй дістатися додому.
Буря мечів Санса Старк отримує від Марджері запрошення на вечерю. Під час трапези леді Оленна, бабуся Марджері, розпитує Сансу про Джоффрі, бажаючи дізнатися, яким він буде чоловіком для Марджері. Санса зізнається, що він тиран і садист.
Тайрелли зав'язують добрі стосунки з Сансою. Марджері регулярно запрошує дівчину до себе і до своїх кузин. Вони катаються на конях, співають, вишивають і діляться секретами. Санса згадує, що у неї вже давно не було подруги, з тих самих пір, як Джейн Пул її покинула. Санса боїться за подругу і просить Марджері не виходити за Джофрі, але та впевнена, що все буде добре, запевняючи що її брат, сер Лорас, буде членом Королівської Гвардії і зможе за неї заступитися, якщо Джофрі виявиться грубим. Леді Оленна планує видати Сансу в шлюб зі своїм онуком Вілласом, старшим братом Марджері і спадкоємцем Хайгардена. Віллас кульгавий, але за словами Марджері, у нього добре серце. Санса думає, що їй немає діла до його ноги, якщо він хороша людина, і радіє майбутнім заручинам. Санса повідомляє Донтосу, що більше не хоче тікати з міста, але той запевняє, що Тайреллам потрібна не вона, а її спадщина.
Райдужним мріям Санси не судилося збутися: лорд Тайвін дізнається про плани Тайреллів і поспішно організовує шлюб Тиріона і Санси. Дівчина дізнається про шлюб тільки в день свого весілля: Серсі ставить її перед фактом. Під час церемонії Санса відмовляється зігнути коліна, і Тиріону доводиться встати на спину блазня, щоб вдягнути її у весільний плащ. Під час танцю Джофрі запевняє Сансу, що спатиме з нею, і обіцяє їй відрубати голову Тиріону, якщо той стане заперечувати. Санса сповнена страху й огиди. Король також має намір влаштувати їй дядькові проводи, але Тиріон загрожує королю і позбавляє Сансу від принизливої церемонії. В першу шлюбну ніч він, намагаючись не принижувати почуття молодої дружини, обіцяє, що не торкнеться Санси, поки та сама цього не захоче. Санса вдячна номінальному чоловікові за цю турботу, як і за попередні прояви добрих почуттів до неї, але відчуває до нього фізичну огиду, яку не може, та і не намагається подолати.
Вона отримує сумні звістки про загибель спочатку Брана і Рікона, потім про смерть матері і брата Робба.
Санса присутня на «Пурпуровому Весіллі» разом зі своїм чоловіком. Відразу після отруєння Джофрі вона тікає з міста разом з сером Донтосом, зійшовши по секретних сходах до гавані, де їх зустрічає Освелл Кеттлблек і відвозить на човні до корабля. Там її чекає Пітир Бейліш. «Мізинець» одразу наказує вбити Донтоса, заявивши, що той допомагав їй тікати не з вдячності за порятунок, а за нагороду в десять тисяч золотих драконів. Санса в жаху. Тут же він розповідає, що за вбивством короля стоїть він сам і Тайрелли, а також про найнятих ним карликів, щоб розсердити Тиріона і підставити його.
Мізинець привозить Сансу у власне родове гніздо, сховавши її там під маскою своєї незаконнонародженої дочки Алейни Стоун. Про те, хто вона така, знають лише кілька відданих Пітиру людей і тітка Санси, леді Ліза Аррен.