Урк (, ) — місто та однойменний муніципалітет у провінції Флеволанд, в центральній частині Нідерландів. Станом на 31 травня 2017 року населення складало 20 374 особи. Муніципалітет Урк є найменшим за площею суходолу муніципалітетом провінції Флеволанд.
Муніципалітет створений у 1986 році. Поселення Урк згадується ще у X столітті. До осушення затоки Зейдерзее у XX столітті, Урк був окремим островом в озері Алмере, яке у XIII столітті, після низки повеней, стало частиною Зейдерзее. У 1939 році дамба з'єднала Урк з материковою частиною Нідерландів. Пізніше морське дно Зейдерзее осушили, створивши польдер Нордостполдер.
Незважаючи на багатовікову бідність, уркери (корінні мешканці Урка) здавна відрізнялися впертістю, згуртованістю та власною етнічною самосвідомістю. Їхній діалект дуже енергійний і вельми відрізняється від інших діалектів голландської. Традиційно Урк був і лишається чи не найбільш релігійною громадою в Нідерландах, осередком голландської Реформатської церкви та Антиреволюційної партії. Муніципалітет Урк навіть має власний гімн.
Основою економіки міста з давніх часів було рибальство, хоча сучасні рибальські судна Урка мають долати значно більшу відстань від порту до моря, ніж раніше.
Географія
Узбережжя Ейсселмера — це переважно значні ділянки валунової глини, сформованої завдяки зледенінню Льодовикового періоду плейстоцена: Тесел, Вірінґен, Урк, Де Ворст і Гастерланд. У результаті танення льодовиків, у давнину сформувалося так зване озеро Алмере. На півночі від Урка в озеро Алмере впадала річка Вехт, на півдні — річка Ейссел із численними притоками. У ті часи Урк розташовувався на висоті близько 9 метрів над рівнем моря. Із глобальним потеплінням клімату, яке відбувалося у Середні віки, рівень моря піднімався. Протягом XIII століття (особливо після повені 1287 року) сформувався басейн затоки Зейдерзее і води навколо острова Урк стали морськими, із припливами та відпливами. Через відсутність будь-якого захисту від моря, береги острова з часом розмивалися. Лише близько 1700 року муніципалітет Амстердама збудував дамбу для захисту Урка.
У 1939 році, в рамках проєкту «Зейдерзее», острів Урк з'єднали дамбою з материковою частиною Нідерландів, а в 1942 році був завершений польдер Нордостполдер, в результаті чого Урк остаточно став частиною материка.
Площа муніципалітету становить 109,91 км², з яких суходол займає лише 11,51 км², водна поверхня — 98,4 км². Через те, що процес осушення озера Ейсселмер і створення польдерів продовжується, площа суходолу має зрости. На материковій частині муніципалітету забудовано 3,57 км², 4,19 км² зайняті сільськогосподарськими угіддями, 2,11 км² — лісами. На півночі муніципалітету розташований ліс Уркербос.
Материкова частина муніципалітету оточена територією муніципалітету Нордостполдер. Водна частина межує з аналогічними водними територіями інших муніципалітетів.
Походження назви Етимологія топоніму Урк достеменно невідома. У найдавнішому (X століття) із джерел назва острову вказана як Urch. У пізніших джерелах зустрічаються варіації Orch, Orc, Orcke, Ork, Urc, Urck та Urk. Можна лише стверджувати, що назва острову виникла у ті часи, коли топоніми вказували на особливість місцевості. Назва Urk, вочевидь, складається з двох слів, перше з яких — Ur (або Or), а друге слово, точніше, залишок від нього — k. Часточка Ur в германських мовах досить поширена і має різні значення. У формі Or вона збереглася у багатьох англійських топонімах, у значенні «берег», «нахил, схил, спад» або «підніжжя нахилу». Часточка k може бути залишком слова Klif, тобто «косогір, схил», або Kop, що значить «пагорб». Таким чином, топонім Urk може означати «пагорб на узбережжі».
Історія
В регіоні, де знаходиться Урк, люди з'явилися ще в середині VI тисячоліття до н. е., це були невеликі групи рибалок і мисливців, про що свідчать археологічні знахідки.
Найдавніша письмова згадка про Урк датована 966 роком, це дарча грамота короля Оттона I Панталеонському монастирю в Кельні, в якій згадується:
У XIII столітті Урк належав графам Голландії, пізніше — бургомістрові Енкхейзена. З 1476 року і по 1614 рік Урком правили представники патриціанської родини Соуденбалх (Zoudenbalch) з Утрехта: у 1475—1495 роках — Еверт I Соуденбалх (1424—1503), у 1495—1530 роках — Еверт II Соуденбалх (1455—1530), у 1530—1558 роках — Йохан Соуденбалх (1503—1558), у 1558—1567 роках — Еверт III Соуденбалх (1540—1567), у 1567—1599 роках — Герріт Соуденбалх (1541—1599), у 1599—1614 роках — Варлавіна Соуденбалх (1538—1616), сестра Герріта, останній представник родини Соуденбалхів.
У 1614—1660 роках Урком володів Йонкхер ван дер Верве (Jonkheer van der Werve) з Антверпена, який у 1617 році збудував на острові маяк. У 1660 році ван дер Верве продав острів Амстердаму, муніципалітет якого делегував управління Урком своїм представникам, першим з яких став Андріс де Графф (Andries de Graeff), що правив островом у 1660—1678 роках. Його наступниками були Ніколас Вітсен (Nicolaes Witsen), Хендрік Даніельсон Хофт (Hendrik Daniëlsz Hooft) та Ян Еліас Хейдекопер (Jan Elias Huydecooper). Через своє розташування Урк мав значну цінність, адже повз нього пролягали усі морські маршрути в Зейдерзее.
З 1792 року управління островом перейшло до Штатів Голландії та Західної Фрисландії. У 1824 році Урк увійшов до складу провінції Північна Голландія.
У 1840 році на острові збудували першу верф, до цього часу уркерські рибалки користувалися суднами, збудованими в сусідніх містах. У 1856 році верф розширили, у 1862 році почали будувати другу. У 1877 році в головному порту збудували третю верф та супутні служби. Спершу на острові не вистачало спеціалістів із суднобудування, проте місцеві мешканці швидко цьому навчилися, адже через ізольованість острова у місцевих юнаків був невеликий вибір професій: або рибалкою на флот, або підмайстром до суднобудівників.
До 1897 року, коли на острів проклали телефонний кабель, з Урком не було постійного зв'язку. Телефонізація була дуже важливою для торгівлі оселедцем та анчоусами, які виловлювалися у водах Зейдерзее, тому у 1912 році проложили другу лінію, до Кампена, яка обійшлася у більш ніж 100 000 гульденів.
У часи Першої світової війни Нідерланди зберігали нейтралітет, а на острові діяв табір для інтернованих військовиків держав Антанти. Це були кілька десятків офіцерів з Бельгії, Британії та Франції, а також деяка кількість бельгійських солдатів для обслуговування офіцерів.
У 1916 році почалося офіційне створення польдеру на місці затоки Зейдерзее — так званий проєкт «Зейдерзее». У 1927—1933 роках збудували дамбу Афслейтдейк, яка перекрила морську затоку, перетворивши її на озеро Ейсселмер. У ті часи острів Урк був вкрай перенаселеним і мешканці сподівалися на створення у навколишніх водах польдеру, за рахунок якого збільшилася б площа землі, придатної для заселення. Втім, важкодоступність Урка зіграла свою негативну роль: острів не включили у план осушення Ейсселмера, а місце створення польдеру перенесли на північ. Лише у 1939—1942 роках Урк з'єднали дамбою із провінціями Фрисландія та Оверейсел, у 1942 році завершилося осушення польдеру Нордостполдер і острів приєднався до материкової частини, а перший автошлях до Урка проклали лише у 1948 році. Проте в такій ізоляції був і позитивний момент: до 1944 року на острові не було постійних окупаційних сил Третього Рейха. Місцеві мешканці укривали біженців з материкової частини та збитих пілотів союзників, яких переправляли човнами до Енкхейзена. Загиблих та померлих від ран пілотів ховали при місцевій церкві Керк'є-ан-Зее. 18 листопада 1944 року нацисти все ж таки змогли дістатися острова через польдер і захопили його. Почалися репресії, 80 чоловіків та хлопців були заарештовані, деякі мешканці були вбиті. Голокост торкнувся і Урка: єврейську родину Кропфельдів депортували до Вестерборка, а потім — до концентраційного табору Собібор, до вони і загинули 9 квітня 1943 року. 17 квітня 1945 року канадські війська звільнили острів.
Під час спорудження польдеру і протягом Другої світової війни економіка колишнього острова, яка базувалася виключно на рибальстві, зазнала великих втрат. Осушення навколишніх морів призвело до скорочення риболовецьких угідь, а нацистські окупанти забрали більшу частину рибацьких катерів. Після війни місцеві мешканці почали відновлювати свій флот. Зростання економіки Урка почалося у 1960-х, коли на острові у 1962 році відкрився аукціон живої риби, який став найбільшим в Нідерландах.
У 1950 році роках Урк увійшов до складу провінції Оверейсел. Після війни населення Урка протягом близько двадцяти років зросло майже удвічі, тому, коли у 1962 році по сусідству створювався новий муніципалітет Нордостполдер і прокладалися нові межі, площу муніципалітету Урк збільшили. Втім, частина уркерів все одно переселилася до сусідніх міст Толлебек і Еммелорд.
У 1986 році муніципалітет Урк увійшов до складу новоствореної провінції Флеволанд, ставши таким чином єдиним муніципалітетом в Нідерландах, який входив до складу трьох провінцій.
Політика
Національна політика Урк — один з найбільш консервативних у політичному аспекті муніципалітетів у Нідерландах. Він є частиною так званого «Біблійного пояса Нідерландів» — регіону із найбільшою концентрацією консервативних протестантів-кальвіністів, тому на виборах мешканці Урка більшість голосів (85-90 %) віддають трьом християнськім партіям — Реформістській, «Християнському союзу» та «Християнсько-демократичному заклику». Втім, в 2010-х роках спостерігаються деякі зрушення у політичних поглядах, більше підтримки отримують націоналістичні рухи, зокрема, ультра-права «Партія свободи». Підтримка соціал-демократичних і соціалістичних партій в Урку лишається на мінімальному рівні.
Урк також відрізняється високим рівнем явки на вибори у порівнянні із середнім показником по країні (у 2017 році явка була на рівні 89,8 %).
Локальна політика Управління муніципалітетом здійснює муніципальна рада з 17 депутатів, які представляють п'ять партій. Інші партії, зокрема, популярна в Нідерландах ліберальна «Народна партія за свободу і демократію», не набрали достатньої кількості голосів для участі у виборах.
Розподіл місць у муніципальній раді: Партія199419982002200620102014Християнський союз355644Реформістська партія545533Християнсько-демократичний заклик445443 Unie Gemeentebelangen (місцева)232222 Urker Volkspartij (місцева)110--- 23---- Gemeentebelangen Urk (місцева)12---- 12---- Christelijk Historisch 1985 (місцева)11---- Hart voor Urk (місцева)----43 Urker Gereformeerde Partij (місцева)-----2Усього місць151717171717
Виконавчу владу в муніципалітеті представляє бургомістр Пітер ван Марен із партії «Християнсько-демократичний заклик» та рада олдерменів з трьох осіб.
Міжнародна політика На референдумі 2005 року щодо Конституції Європейського Союзу «проти» проголосувало 91,6 % мешканців Урка — найбільший відсоток голосів «проти» по країні. Значною мірою це пов'язано із політикою ЄС щодо риболовлі та відсутністю в тексті Конституції посилань на християнську релігію.
Економіка
Основною галуззю економіки Урка здавна було рибальство. Традиційно мешканці Урка ловили рибу в затоці Зейдерзее і продавали її в Амстердамі. Це була дуже небезпечна робота, багато рибалок щороку гинули, зокрема, у 1865 році у морі загинуло 343 рибалки. На згадку про ті часи в місті встановлено пам'ятник загиблим рибалкам у вигляді жінки, яка чекає на березі моря свого чоловіка та синів, що пішли в море. З 1820 року почала розвиватися і ловля анчоусів, для чого на заході острова побудували спеціальний порт і приміщення для засолення анчоусів. Найбільшим імпортером була Німеччина. Вилов анчоусів коливався щорічно, що позначалося на ціні: 30 кг анчоусів могли коштувати від 30 до 100 гульденів (€ 14-45). З 1890-х років рибальство набуло сезонного характеру: у певний час усі рибалки зосереджувалися на вилові одного виду риби: оселедця, тріски чи анчоусів.