Френк Бухзер

Френк Бухзер (; 15 серпня 1828 — 22 листопада 1890) — швейцарський художник і мандрівник.

Ранні роки Народився в місті Фелдбруннен-Сан Ніклаус, Швейцарія, кантон Золотурн. Мав просте походження, його батько та мати були селянами-фермерами. Батьки віддали його в учні до майстра музичних інструментів (котрий виготовляв органи та клавесини). Юнак водночас почав навчатися малюванню і живопису, його вчителем був художник Генріх фон Аг (1802—1858).

Навчання в Римі 1847 року в нього зміцніло бажання стати художником і він відправився в Італію. В Римі, би заробляти на життя, влаштувався у Швейцарську гвардію по охороні папи римського та Ватикану. Водночас він не полишав художніх вправ і виклопотав собі право навчатися у римській Академії св. Луки. 1848 року він залишив Рим і приєднався до вояків Джузеппе Гарібальді.

Навчання і подорожі по Європі Він покинув Італію і в період 1849—1850 років навчався в Парижі, а потім перебрався у Антверпен, де працював у 1850-1852 роках. До 1853 року працював у Іспанії, що надзвичайно збагатило його досвідом і новими враженнями.

Праця в Сполучених Штатах. Афроамериканці В Сполучені Штати він відбув у 1866 р. Його привабила можливість заробити гроші на створенні портретів громадських та військових діячів. Офіційно він мав завдання створити картину примирення у США, але для офіційної установи в столиці Швейцарії, котра теж пережила громадянську війну через міжконфесійний конфлікт між католиками та протестантами. Військовий конфлікт у США мав зовсім інший характер.

Серед творів цього періоду — парадний портрет генерала Вільяма Текумзе Шермана. Спілкувався художник і з емігрантами-швейцарцями, що оселились у США (Джон Саттер та інші).

Але далися екзотичні ознаки розбурханої реальності Сполучених Штатів, що важко виходили з громадянської війни. В країні розпочалися реформи. Аби залучити на власний бік негритянське населення південних штатів, столичні політики північних штатів скасували рабство та рабовласництво, чим суттєво підірвали економіку південних штатів, переважно сільськогосподарських і без розвиненої промисловості, зосередженої на півночі країни. Розпочався масовий перехід афроамериканців на північ США. Залучення афроамериканців до військового і громадянського життя йшло через надзвичайний спротив агресивно-консервативних білих мешканців. На появу афроамериканців у військовому та громадянському житті жваво відгукнувся і швейцарський художник. В творчості західноєвропейського майстра це була нова і надзвичайно цікава тема.

Не схильний і раніше ідеалізувати напівфеодальну реальність країн Західної Європи ХІХ століття та цілком середньовічну реальність арабських країн, він цілком реалістично підійшов і до відтворення життя та побуту афроамериканців, цих «забутих» мешканців країни. Серед творів цього періоду або пов'язаних з цим періодом — «Аскеза і розкоші життя для небагатьох» на західноєвропейську тематику, «Пісня про страждання Мері Блейн», «Така солодка, як кавуни», «Афроамериканський художник-початківець». Картина «Повернення афроамериканця-волонтера з громадянської війни» стане програмним твором швейцарського художника американського періоду.

Жебракуючі і неприбрані, в подертому одязі, щойно залучені до нового періоду життя, афроамериканці на картинах художника справили приголомшливе враження на тогочасну публіку, котра була головним споживачем мистецтва і живопису у США і орієнтувалась лише на приємні, побутові твори, бажано безсюжетні і безтривожні. Про картини з афроамериканцями доволі точно висловився один з небагатьох аналітиків-критиків зі США, котрий писав про майже лякаючий реалізм швейцарця, здатного бачити більше, ніж будь-який художник у Сполучених Штатах о ту пору.

Щоденник і вивчення творчості художника Про декотрі сторінки життя швейцарського художника (особливо періоду праці у США) дізнались з його щоденника.

На кінець ХХ ст. продовжувалось повільне вивчення творчості художника. Схильність митця до демократичних сюжетів в картинах з персонажами низьких суспільних станів (фермерів, мандрівних музик, жебраків, маргіналів, викинутих з життя) призвела до звинувачень в друкованій літературі у авантюризмі.

Серед тих, хто вивчав твори художника, Готфрід Волчлі (1899—1960). Повного переліку творів художника не існувало. Його творче надбання окреслюють в одну тисячу картин олійними фарбами, серед котрих лише приблизно триста (300) із закінченими сюжетами. Всі інші — численні ескізи, замальовки, малюнки різної художньої вартості (як і у більшості художників).

Обрані твори

«Автопортрет з рукою на грудях», 1852 р. « Два приятелі перед портретом невідомого», 1853 р. «Іспанська танцівниця» «Солодке дозвілля», 1857 р. «Вулиця у місті Фес», 1858 р. «Повернення додому гірським шляхом», 1859 р. «Томас Хоувелл та його син Тимоті», 1861 р. «Пані художниця під парасолькою», 1862 р. «Бідні мандрівні музи́ки в Іспанії», 1862 р. «Три мандрівні музики, що просять милостиню», 1862 р., другий варіант « Іспанський безхатько» «Аскеза і розкоші життя для небагатьох», 1865 р. «Портрет Іди Фішер», 1865 р. "Йоган Август Шуттер ", 1866 р. «Мандрівний цирк у місті Вудсток», 1867 р. «Халупка афроамериканців у Вірджинії» «Повернення афроамериканця-волонтера з громадянської війни», 1867 р. «Генерал Вільям Текамсе Шерман» «Генерал Роберт Едвард Лі» «Вільям Каллен Байант» (1868 р.), поет зі Сполучених Штатів «Джон Харт в офіційному вбранні мера» «Річка Сент Мері», 1868 р. «Така солодка, як кавуни», бл. 1869 р. «Стара Вірджинія, США», 1870 р. «Бедуїн біля річки» «Сценка з іспанською танцівницею» «Портрет Петера Борена», 1873 р. «Портрет Бенджаміна Бруннера», 1875 р. «Портрет мулатки», 1875 р. «Афроамериканський художник-початківець», 1878 р. «Портрет Майкла Вейтлі», 1879 р. «Італієць з волинкою на узбережжі» «Старий жебрак в Гранаді» «Милосердя двох чорниць» «Штудія фігури афроамериканця» «Пастух, привабливий як божество», 1882 р. «Пастух в тірольському вбранні» "Портрет юнака в полі " «Портрет Генрі Таубла» «Рейдер, що сховався у хащах» «Індіанці в кущах» «Пейзаж з кафедральним собором (у Англії)» «Пейзаж з деревами біля шляху» "Зайці на схилі пагорба ", недатовано «Дівчина марокканка», 1880 р. «Дервіш в пустелі», 1880 р. «Пісня про страждання Мері Блейн», 1880 р. «Ринок у місті Танжер», 1880 р. «Пастушка», 1881 р. «Портрет невідомого з острова Корфу», 1883 р. «Жіноча модель, художник і критик», 1888 р.

Портрети

Джерела Gottfried Wälchli: Frank Buchser 1828—1890. Leben und Werk, Zürich/Leipzig: Orell Füssli Verlag 1941 Gottfried Wälchli: Frank Buchser. Mein Leben und Streben in Amerika. Begegnungen und Bekenntnisse eines Schweizer Malers. 1866—1871, Zürich/Leipzig: Orell Füssli Verlag 1942 Roman Hollenstein, Petra ten-Doesschate Chu u. a.: Frank Buchser. 1828—1890, Ausst.-Kat. Kunstmuseum Solothurn, 9. Juni bis 16. Sept. 1990, Solothurn: Kunstmuseum 1990