Віталій Петрович Рубен (Рубеніс)  — латвійський радянський діяч, голова Ради міністрів Латвійської РСР, голова Президії Верховної Ради Латвійської РСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у квітні 1966 — лютому 1976, член ЦК КПРС у лютому 1976 — лютому 1986 року. Член ЦК КП Латвії, член Бюро ЦК КП Латвії. Депутат Верховної Ради Латвійської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 6-11-го скликань. Заступник голови Президії Верховної ради СРСР (1970—1976), голова Ради Національностей Верховної ради СРСР (1974—1984).

Біографія Народився в родині службовця. У 1933 році закінчив Іловенський технікум лугового насінництва.

У 1934—1937 роках — дільничний агроном Рибінського районного земельного відділу. У 1937—1941 роках — учитель, завідувач навчальної частини Аксьоновської неповної середньої школи Рибінського району Ярославської області.

Член ВКП(б) з 1939 року.

З 1941 року працював пропагандистом Рибінського районного комітету ВКП(б). У 1942—1943 роках — редактор Рибінської районної газети «Стахановский труд» Ярославської області. У 1943—1944 роках — інструктор Орловського обласного комітету ВКП(б), завідувач відділу Свердловського районного комітету ВКП(б) Орловської області.

У 1944—1947 роках — інструктор, помічник секретаря, відповідальний організатор ЦК КП(б) Латвії.

У 1947—1948 роках — 2-й секретар Даугавпілського повітового комітету КП(б) Латвії.

У 1948—1951 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б) у Москві.

У 1952—1953 роках — заступник голови Ради у справах колгоспів при Раді Міністрів СРСР по Латвійській РСР. У 1954—1955 роках — заступник уповноваженого Міністерства заготівель СРСР по Латвійській РСР.

У 1956—1958 роках — відповідальний організатор, заступник завідувача сільськогосподарського відділу ЦК КП Латвії. У 1958—1960 роках — начальник відділу сільського господарства і заготівель Державної планової комісії Латвійської РСР. У 1960—1961 роках — завідувач сільськогосподарського відділу ЦК КП Латвії.

28 березня 1961 — 23 квітня 1962 року — заступник голови Ради міністрів Латвійської РСР.

23 квітня 1962 — 5 травня 1970 року — голова Ради міністрів Латвійської РСР.

5 травня 1970 — 20 серпня 1974 року — голова Президії Верховної Ради Латвійської РСР.

У липні 1974 — квітні 1984 року — голова Ради Національностей Верховної Ради СРСР.

З 1984 року — на пенсії.

Помер 2 січня 1994 року. Похований на Троєкуровському цвинтарі Москви.

Нагороди три ордени Леніна (25.02.1964) орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора (1984) орден «Знак Пошани» ордени медалі Заслужений діяч культури Латвійської РСР (25.02.1974)

Примітки

Джерела Рубен Виталий Петрович