Пили́п Олекса́ндрович Селіге́й ( , м. Київ) — український мовознавець, доктор філологічних наук (2017), провідний науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. Автор праць з етимології, порівняльно-історичної лексикології, лінгвістичної типології, стилістики, соціолінгвістики, мовного прогнозування, термінознавства, лінгвістики впливу, історії українського мовознавства, історії української літератури.
Біографія Народився в Києві в сім'ї О. М. Селігея. У 1997 р. закінчив філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де відвідував лекції професора К. М. Тищенка. У 1997‒2000 рр. — аспірант Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні (науковий керівник — академік НАН України Г. П. Півторак). У 2001 р. захистив кандидатську дисертацію «Внутрішня форма назв емоцій в українській мові». З 2000 р. працював у відділі загальнославістичної проблематики та східнослов'янських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні. У 2017 р. захистив докторську дисертацію «Український науковий текст: проблеми комунікативної повноцінності та стильової досконалості». З 2019 р. — провідний науковий співробітник, з 2020 р. — завідувач відділу слов'янських мов.
Основні результати Уклав етимологічний словник запозичених суфіксів і суфіксоїдів української мови. У ньому простежено історію та шляхи запозичання суфіксів, указано їхній етимон з першозначенням, час першої писемної фіксації або словотвірну модель у мові-джерелі, наведено етимологічні паралелі з інших індоєвропейських мов та реконструйовану праформу. Це перший у світовій лексикографії спеціальний етимологічний словник суфіксів. Цілісно відтворив внутрішню форму та номінативні моделі українських назв емоцій. Виявив випадки спільних семантичних мотивацій у назвах емоцій в українській та ряді інших індоєвропейських мов. На цій підставі реконструював уявлення давньої людини про свій внутрішній світ, показав, як в українській мовній картині світу інтерпретується емоційна сфера. Запропонував нові вирішення деяких теоретичних проблем внутрішньої форми слова. Розробив теорію мовної свідомості як небайдужого ставлення до мови. Окреслив її структуру, що охоплює мовні знання, почуття, оцінки, мотиви й настанови мовної поведінки. Увиразнив її роль як важливого стратегічного чинника мовної стійкості та мовного порядку в державі. На основі ціннісного критерію створив типологію рівнів мовної свідомості. Висунув низку ідей щодо засад, методів, каналів і основного змісту мовного виховання. Дослідив лексичний пуризм як неминучий етап становлення літературних мов на народній основі. Зробив висновок, що пуризм виникає завжди, коли народ підноситься до розуміння своєї мови як самобутньої культурної цінності. Звідси — бажання довести її рівність з іншими мовами, задіяти її словотвірні можливості, закріпити в ужитку питому термінологію. Довів, що український пуризм був явищем не випадковим, а закономірним: українська мова зазнала тих самих процесів, що мали місце в інших європейських мовах. Розробив теоретичні засади мовного прогнозування. Запропонував сценарії розвитку світової мовосфери в близькій та віддаленій перспективі. Показав зумовленість майбутнього української мови такими чинниками, як її демографічна потужність, економічна потужність, комунікативна потужність, культурно-інформаційна цінність, цифрова оснащеність і суспільний престиж. Комплексно дослідив відповідність українських наукових текстів найважливішим стильовим нормам і комунікативним якостям. Показав, що стилістично довершений науковий текст забезпечує повноцінне засвоювання інформації, підтримує увагу читача, справляє на нього інтелектуальний вплив. Поставив також проблему псевдонаукового мовлення (наукового жаргону): виявив його основні ознаки та причини появи, довів його невідповідність духові науки й комунікативній сутності мови. Виявив умови, прийоми та засоби досягнення комунікативної досконалості тексту. Встановив, що автор має враховувати особливості процесу сприйняття, потреби й запити читачів, спонукаючи їх до співдумання та співпереживання. Сприйняття активізують добре вибудована композиція, діалогічність тексту, яскрава авторська індивідуальність, помірна експресивність та інші комунікативні якості мовлення. Виділив і описав основні етапи розвитку українського мовознавства у XX столітті. Простежив розвиток основних дослідницьких напрямів, схарактеризував головні здобутки та їхнє суспільне значення, оцінив внесок найвизначніших мовознавців кожного періоду. На підставі архівно-слідчих справ відтворив біографії низки безпідставно репресованих у 1930-х роках вітчизняних мовознавців. Уперше в українському літературознавстві застосував (разом із С. Цаликом) метод усної історії для досліджування біографій письменників, які мешкали в будинку Роліт (Київ). Поєднання усних спогадів і відомостей з архівних джерел дало змогу відтворити панораму літературного побуту 1930–1980-х років, запровадити в науковий обіг великий масив істотної для розуміння літературного процесу біографічної інформації.
Бібліографія
Монографії Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. 1930—2005: Матеріали до історії. — К.: Довіра, 2005 (автор розділу «Науковці мовознавчих установ Академії наук України. 1918—1943 рр.»). Історія української культури: У 5 т. — Т. 5: Українська культура XX — початку XXI століть. — Кн. 3: Культура та розвиток науки і технологій в Україні. — К.: Наук. думка, 2012 (автор розділу «Мовознавство»). Мовна свідомість: Структура, типологія, виховання. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2012. — 120 с. Світло і тіні наукового стилю. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2016. — 627 с. Комунікативна потужність і престиж української мови як параметри її життєстійкості // Соціальне у мові та мова в соціумі: Монографія на пошану доктора філологічних наук, професора Лариси Масенко. — К.: НаУКМА, 2023. — С. 48–82. Українська мова у 2222 році: Вступ до лінгвофутурології. — К.: Академперіодика, 2023. — 452 с.
Словники Етимологічний словник запозичених суфіксів і суфіксоїдів в українській мові. — К.: Академперіодика, 2014. — 324 с.
Науково-популярні книжки Таємниці письменницьких шухляд: Детективна історія української літератури. — К.: Наш час, 2010 (2-ге вид. ‒ 2011; співавтор). Таємниці письменницьких шухляд: Літературне повсякдення в країні здійсненої антиутопії. — К.: Ще одну сторінку, 2025.
Вибрані статті Внутрішня форма назв емоцій в українській мові // Мовознавство. — 2001. — № 1. — С. 24–33. Як полонити читача з першого рядка // Стиль і текст. — Вип. 4. — 2003. — С. 150–189. Делікатна професія у дзеркалі мови // Мовознавство. — 2004. — № 2-3. — С. 34–47. Науковий стиль української мови: ресурси оновлення // Мовознавство. — 2006. — № 2-3. — С. 174–186. Питоме і чуже в термінології: гармонія чи конфлікт? // Вісник Національної академії наук України. — 2007. — № 9. — С. 20–28. Сучасне термінотворення: симптоми та синдроми // Мовознавство. — 2007. — № 3. — С. 48–61. Що нам робити із запозиченнями? // Українська мова. — 2007. — № 3. — С. 3–16; № 4. — С. 16–32. Пуризм у термінології: український досвід на європейському тлі // Мовознавство. — 2008. — № 1. — С. 49–66. Українське академічне мовознавство за дев'яносто років (1918—2008) // Мовознавство. — 2008. — № 4/5. — С. 3–17. Юрій Шевельов — майстер наукового стилю // Українська мова. — 2010. — № 4. — С. 3–21. З досвіду етимологізації запозичених суфіксів у словнику // Академік Олександр Савич Мельничук і сучасне мовознавство. — К.: Вид. дім Д. Бураго, 2012. — С. 113–121. Науковець і його мова // Українська мова. — 2012. — № 4. — С. 18–28. Типи багатослів'я в наукових текстах // Українська мова. — 2013. — № 4. — С. 22–44. Іменниковість versus дієслівність: у пошуках золотої середини // Мовознавство. — 2014. — № 4. — С. 36–55. Народжується текст… (З досвіду відомих авторів) // Мовознавство. — 2015. — № 1. — С. 47–66. Роль композиції у створенні та сприйнятті наукового твору // Мовознавство. — 2015. — № 2. — С. 54–63. З історії пуризму в англійській літературній мові. I–III // Мовознавство. — 2017. — № 5. — С. 3–18; 2017. — № 6. — С. 30–43; 2018. — № 1. — С. 15–23. Про джерела і найдавніші етапи німецького пуризму // Мовознавство. — 2018. — № 5. — С. 10‒31. Німецький пуризм і німецька філософія: 400 років разом // Мовознавство. — 2019. — № 4. — С. 13‒34. Нездійснені мовні прогнози: уроки дає історія // Мовознавство. — 2020. — № 4. — С. 3–23. Міжмовна конкуренція та функційна неповнота мов // Мовознавство. — 2021. — № 2. — С. 3‒18. Міжнародні та світові мови: критерії, рейтинги, прогнози // Мовознавство. — 2021. — № 5. — С. 17–33. Англійська мова та її майбутнє: три сценарії // Мовознавство. — 2022. — № 3. — С. 3–14. Глобалізація і проблеми збереження мовного розмаїття // Мовознавство. — 2022. — № 4. — С. 3–21. Українська мова: перспективи майбутнього чи майбутнє без перспектив? 1 // Мовознавство. — 2023. — № 1. — С. 3–13. Українська мова: перспективи майбутнього чи майбутнє без перспектив? 2 // Мовознавство. — 2023. — № 2. — С. 3–17. Лексичне нормування та культуромовні рекомендації очима етимолога (зауваги, роздуми, оцінки) // Мовознавство. — 2024. — № 4. — С. 3–24 . Рідкісні та унікальні явища в мовах світу: чому вони цікаві не тільки типологам? 1. // Мовознавство. — 2025. — № 3. — С. 22–49. Рідкісні та унікальні явища в мовах світу: чому вони цікаві не тільки типологам? 2. // Мовознавство. — 2025. — № 4. — С. 19–49.
Науково-популярні статті Науковий жаргон — бар'єр між автором і читачем // Вісник Національної академії наук України. — 2004. — № 6. — С. 41–51. Homo sapiens: як він відображений в українській мові // Вісник Національної академії наук України. — 2005. — № 8. — С. 36–42. З грошима й у пеклі не пропадеш // Дивослово. — 2006. — № 2. — С. 47–49. Заговори, щоб я тебе побачив, або Мова науки очима лінгвіста // Дзеркало тижня (26 вересня 2008)
Науково-методичні статті Семантична мотивація лексики як засіб активізувати учнівську цікавість // Дивослово. — 2005. — № 9. — С. 50–52. Як українці говорять про свої думки та емоції // Українська мова та література. — 2005. — № 33. — С. 7–10. Чужого навчаємося, а свого цураємося… // Дивослово. — 2008. — № 7. — С. 36–40. Педагогіка Олександра Потебні і проблеми сучасного наукового стилю // Дивослово. — 2010. — № 8. — С. 36–40.
Рецензії Від коренів слів до кореня істини // Historians (9 липня 2012) Обережно — новомова! (Про нову книжку Лариси Масенко) // ЛітАкцент (31 січня 2018). Панорама сучасної української літературної мови (Рец. на: Тараненко О. О. Українська літературна мова кінця ХХ — першої чверті ХХІ ст.: стан і тенденції розвитку. Київ, 2024) // Мовознавство (2025, № 6).
Джерела Селігей Пилип Олександрович // Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України — 75. 1930—2005: Матеріали до історії. — К.: Довіра, 2005. — С. 518. Сторінка на сайті Інституту мовознавства ім О. О. Потебні Бібліометричний профіль у Google-Академія Вибрані публікації в е-бібліотеці «Україніка» Вибрані публікації в е-бібліотеці «Чтиво»