Пісідійська мова є частиною вимерлої анатолійської гілки індоєвропейської родини мов, якою говорили у Пісідії, регіоні давньої Анатолії (Малої Азії). Відомо понад сорок коротких написів із першого та другого століття до н. е. та н. е. Дуже близька до лікійської та сідетської мов. Містить багато запозичень із фригійської мови і за однією із версій може бути креольською мовою, тобто анатолійсько-фригійською сумішшю.
Назва
Називається за географічною областю Пісідія. Сполучення «Пісідійська мова» вживалося у СтрабонаКасьян А.С. Писидийский язык // Языки мира. Реликтовые индоевропейские языки Передней и Центральной Азии. — Москва: Academia, 2013. — С. 177.. Самоназва невідома. Англійською Pisidian, Pisidic, німецькою Pisidisch, французькою pisidien.
Класифікація
Пісідійська мова включається до анатолійської групи мов умовно, оскільки повноцінних свідчень недостатньоhttp://glottolog.org/resource/languoid/id/pisi1234..
Корпус текстів
Тексти пісідійською мовою походять із античної області Пісідія (південно-східна Анатолія, нині західна Туреччина). Більшість пам'яток було знайдено навколо турецького села Софулар. Тексти датуються кінцем I тисячоліттям до н. е. і першими століттями н. е..Касьян А.С., с. 178..
Корпус текстів складається із понад 40 написів на каменіAdiego I.-J. Minima Pisidica: nota sobre la estructura de una inscripción pisidia de Timbriada // Per Roberto Gusmani: Studi in ricordo. 2: Linguistica storica e teorica / V. Orioles (ed.). Vol. 1. Udine, 2012. , котрі не можна інтерпретувати як грецькі чи фригійські. Написи є епітафіями, лише один напис відносять до іншого жанруNeumann G., Fuhrmann E. Zwei epichorische Inschriften aus dem pisidischen Bergland // Kadmos, 2005, Bd. 44..
Пісідійський алфавіт
Письмо є різновидом грецького алфавіту і складається з літер Α, Β, Γ, Δ, Ε, Ζ, Η, Ι, Κ, Λ, Μ, Ν, Ξ, Ο, Π, Ρ, Σ, Τ, Υ, Ω, але без літер Θ, Χ, Φ та Ψ. Містить також додаткові знаки Ϝ, ϟ (імовірно, обидва для w) та один унікальний знак (імовірно для сибілянта). Спрямування письма — зліва направо без поділу на слова.
Лінгвістична характеристика
Морфологія
Відомі основи мають закінчення на голосну, але деякі на r. Припускається наявність відмінків: номінатив із нульовим закінченням, генитив із закінченням -s, датив із закінченням -e.
Лексика
Постульовані пісідійські власні назви не показують однозначної схожості із відомою хетсько-лувійською антропонімікою. Хоча, наприклад, пісід. Μουα (лув. muwa — «могутній») часто виступає у складі антропонімів, а пісід. Μουσητα відповідає зафиксованому лувійскому імені muwa-LÚ = *muwa-zidi «могутній чоловік»).
Див. також
Анатолійські мови Лікійська мова Сідетська мова Пісідія
Примітки
Література Касьян А.С. Писидийский язык // Языки мира. Реликтовые индоевропейские языки Передней и Центральной Азии. — Москва: Academia, 2013.
Посилання Пісідійська мова на Glottolog (англ.)