Павло Володимирович Казарін ( 3 грудня 1983, Сімферополь, Кримська область, Українська РСР) — український журналіст, публіцист, теле- i радіоведучий.
Життєпис Батько — Володимир Павлович Казарін (1952), професор, викладач російської літератури, що переїхав з дружиною з Владивостока до Сімферополя. Мати — Серафіма Казаріна (1953), за освітою — біохімік.
2006 року закінчив Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського за спеціальністю «російська мова та література» і здобув кваліфікацію магістра філології.
З 2004 року працює в медіа. Працював в Криму на ДТРК «Крим», ТРК «Чорноморська» та «Транс-М-Радіо». З 2012 до 2014 року мешкав та працював у Москві. Співпрацював з виданнями «Slon.ru», «Нова газета» та Московський центр Карнегі. Після анексії кримського півострова — звільнився та повернувся в Крим до батьків. Переїхав в Київ в жовтні 2014 року.
Наприкінці березня 2014 року, після окупації Криму Росією, отримав в Сімферополі паспорт громадянина Російської Федерації. Як пояснював сам Казарін цей крок був пов'язаний з тим, що він планував залишитись поруч з батьками і заради цього був готовий отримати окупаційні документи. Його батько Володимир Казарін також отримав в Криму російське громадянство.
В січні 2020 року він в Києві подав заявку в російське консульство на вихід з громадянства. Незадовго до призначеного візита в консульство проросійский блогер Анатолій Шарій (в лютому 2021 року оголошений в розшук по підозрі в державній зраді) опублікував в мережі фото документів. У січні 2021 року Казарін завершив процедуру виходу з російського громадянства та позбувся російського паспорту.
З лютого 2015 по лютий 2022-го працював ведучим ранкового ефіру на телеканалі ICTV (проект «Ранок у Великому Місті»).
З березня 2017 по лютий 2022-го — був автором та ведучим проєкта «Грані правди» на телеканалі «24».
З березня 2019 по лютий 2022-го — був співведучим (разом з Мирославою Барчук) суспільно-політичного ток-шоу «Зворотний відлік» на суспільному телебаченні UA: Перший.
З серпня 2020 по лютий 2022-го — був співведучим (разом з Юрієм Мацарським) програми «Подвійні стандарти» на Радіо NV..
Також регулярно писав тексти на суспільно-політичні теми для видань «Радіо „Свобода“», «Українська правда», «NV», «Liga.net».
В жовтні 2021 року видав книжку «Дикий Захід Східної Європи» — публіцистичну збірку, присвячену змінам, які відбулися з Україною після анексії Криму та російського вторгнення на Донбас. Як позначає сам Казарін — ця книжка зокрема про те, як набувається ідентичність.
«Ідентичність визначається сумою подій, що трапились у нашому житті. А ще — тими, що не трапились. Я не знаю, яким би я був, якби не анексія Криму. Саме вона перезавантажила мене — змусивши шукати відповіді на питання, які я раніше міг ігнорувати. Але в чиємусь житті анексії Криму могло і не статися. Бо далеко. Бо без вуличних боїв. Бо було не до того. Когось змінила АТО. Одні воювали, інші волонтерили, треті ставали переселенцями. Але хтось міг і не помітити першої фази війни. Тому що її було локалізовано на сході — і з нею можна було не перетинатися. Я писав „Дикий Захід Східної Європи“ саме про це. Про те, як змінюються люди. Про те, як змінюється ідентичність. Фактично, це мій власний маршрутний лист. Мої власні відповіді, які я шукав та знаходив у цьому процесі.»
В 2022 році «Дикий Захід Східної Європи» отримала премію Книга року BBC в номінації «Есеїстика». Також вийшли переклади книжки польскою, англійською та німецькою мовами.
25 лютого 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, вступив до лав Збройних сил України. Учасник бойових дій. Старший сержантКримчани у теробороні: ми більше не хочемо тікати.
Погляди Виступав на захист ув'язненого у РФ українського режисера Олега СенцоваСенцов против // Українська Правда, 23.06.2018.
Нагороди та відзнаки Переможець премії «Високі стандарти журналістики-2017» (2017) Премія імені Георгія Гонгадзе (2020) Премія Книга року BBC — Есеїстика за книгу «Дикий Захід Східної Європи» (2022) Спеціальна відзнака Капітули Премії імені Юрія Шевельова (2022) Увійшов до списку 30 лідерів думок сучасної України, чиї тексти, оцінки та інтерв'ю формують настрої еліти і влади за версією видання NV (2024) 2025 — Шевченківська премія за проєкт "Публіцистика воєнного часу на виданні «Українська правда»КАЗАРІНУ Павлу Володимировичу, журналістові, — за проєкт "Публіцистика воєнного часу в інтернет-виданні «Українська правда»;
Примітки
Посилання