Бердичівський ґебі́т ( «Бердичівська округа») — адміністративно-територіальна одиниця Житомирської генеральної округи райхскомісаріату Україна з центром у Бердичеві.
Історія Округу утворено 20 жовтня 1941 опівдні на території міста Бердичева та, ймовірно, Андрушівського і Бердичівського районів тогочасної Житомирської області. Одночасно на території Чуднівського району Житомирської області виник Чуднівський ґебі́т ().
12 грудня 1942 з частини Бердичівського (смуга вздовж північної межі Бердичівського району і частина Андрушівського району довкола села Ляхівці) та частини Житомирського (вигин Житомирського району на південь від Житомира і частина Троянівського району на схід від річки Гнилоп'ять) ґебітів виділився новий ґебіт Гегевальд.Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 – 1945. Водночас іншу частину Бердичівської округи (залишок Троянівського району) було приєднано до Житомирської округи.
1 квітня 1943 тодішні Бердичівський і Чуднівський ґебіти об’єдналися в один новий Бердичівський ґебіт, а також відбулося остаточне визначення меж Гегевальда.
Станом на 1 вересня 1943 Бердичівський ґебіт поділявся на 7 німецьких районів: міський район Бердичева () і Андрушівський (), Бердичівський (), Любарський (), Романівський (), Янушпільський () і Чуднівський ().Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 – 1945.
У Бердичеві з 19 серпня 1941 по 1943 рік виходив часопис «Нова доба», редактором якого був В. Семенюк.
5 січня 1944 року адміністративний центр округи відвоювали радянські війська.
Примітки
Посилання Verein für Computergenealogie