Мозо́ля або мозо́ль, род. відм. мозоля () — розрощення рогового шару шкіри у місцях, що зазнають тривалого тиснення або тертя. Переважно трапляються на руках і ногах.
Розрізнюють тверді мозолі і м'які. Тверда (або суха) мозоля постає у вигляді зроговілих ділянок шкіри і пов'язана зі змертвінням клітин епітелію. М'яка (мокра) мозоля є кулястим виступом на поверхні шкіри, наповненим лімфою. Мокрі мозолі також називають пухирами ().
Епідеміологія За наявними даними, поширеність мозолів на нижніх кінцівках варіює в широкому діапазоні 14–48% від загальної популяції.
Види Сухі мозолі можна розділити на пласкі і клиноподібні. Пласка мозоля () являє собою ділянку зроговілої шкіри. Клиноподібна (або стриженева) мозоля () відрізняється тим, що має у центрі клиноподібний виріст (стрижень), спрямований верхівкою вглиб тканин, який завдає при натисненні досить сильного болю.
Сухі мозолі на ступнях ніг часто називають натоптнями (втім, засвідчене словниками значення цього слова — «утоптаний сніг»). Причиною натоптнів часто є не натирання, а тривале тиснення на ділянку шкіри, спричинене нерівномірним навантаженням на стопу. У західних діалектах мозолі відомі як нагні́тки (однина нагніток або нагнітка, пор. , діал. nagniotka).
Лікування та профілактика У концентраціях 10-20 % саліцилова кислота виявляє кератопластичну дію (розпушує і відокремлює епідерміс).
Також у межах стаціонару, так і амбулаторно використовують кріоаплікаційний метод лікування мозолів.
Для запобігання мозолям на руках використовують захисні рукавички, натирають руки тальком. Щоб уникнути мозолів на ногах, треба ретельно підбирати взуття за розміром, усувати складки на шкарпетках. Оскільки мозолі утворюються частіше на вологій шкірі, необхідно тримати взуття, а також шкарпетки (онучі) в сухості, забезпечувати вентиляцію стоп у літній період.
Див. також Саліцилова кислота Кісткова мозоля Сідничні мозолі Пухир Пролежень
Примітки
Посилання
Література Баткаев Э. А. Вирусные заболевания кожи и слизистых оболочек / Э. А. Баткаев, В. Я. Кицак, И. М. Корсунская. – Москва: Пульс, 2001. – С. 59. Башмакова М. А. Вирусы папилломы человека и их роль в образовании опухолей / М. А. Башмакова, А. М. Савичева. – Москва: Медицинская наука, 1999. – С. 16.
Иванов О. Л. Кожные венерические болезни / О. Л. Иванов. – Москва: Медицина, 2007. Комбинированный метод лечения ладонно-подошвенных бородовак / Н. В. Кунгуров, Ю. Н. Кузнецова, А. П. Горбунов,
А. И. Толстая // Формакотерапия в дерматовенерологии. –2011. – № 2. – С. 62–69.
Молочков В. А. Папиломавирусная инфекция. Клиника, диагностика, лечение / В. А. Молочков, В. И. Кисилев, И. В. Рудых. – Москва: Русский врач, 2004. – С. 44.
Шахнес И. Е. Комплексное лечение бородавок / И. Е. Шахнес, А. Г. Туманян // Российский журн. кожных и венерич. болезней. – 2002. – № 1. – С. 30–32.
Allen A. L. What’s new in human papillomavirusinfection / A. L. Allen, E. C. Siegfried // Curr Opion Pediatr. – 2000. – № 1. – P. 365–369. Grinfield I. Antivirals Human papillomavirus. Clinical and scientific advances / I. Grinfield ; Ed. J. C. Sterling & S. K. Tyring. – London: Arnold, 2001. – P. 1120–1130. Kinbauer R. Human papillomavirus in Dermatology / R. Kinbauer, P. Lenz, M. M. Okun; ed. J. L. Bolognia [et. аl.]. – Edinburg: Mosby, 2002. – P. 1217–1234.