Філіпп I (;  — ) — останній герцог Бургундії (1350—1361) з Старшого Бургундського дому. Як Філіпп I був пфальцграфом Бургундії і графом Артуа (1347—1361), Оверні і Булоні (1360—1361).

Біографія Походив з династії Капетингів. Син Філіппа Бургундського (мав прізвисько Монсеньйор) та Іоанни I (графині Овернської). Народився у 1346 році у м. Рувр, тому отримав прізвисько «Руврський». Його батько помер через 5 днів після народження Філіппа.

У 1347 році після смерті бабусі Іоанни III (пфальцграфині Бургундської), французький король Філіпп VI відібрав графства Бургундія і Артуа у діда Еда IV й передав їх Філіппу.

У 1350 році після смерті Еда IV успадкував Бургундське герцогство. Втім фактично правила мати Філіппа — Іоанна Овернська. 1353 році регентство перебрав на себе король Іоанн II. У 1356 році одружився з Маргаритою III, донькою графа Фландрського.

У 1360 році після смерті матері успадкував Овернське і Булонське графства. Того ж року став самостійним володарем Бургундії, відмовившись принести оммаж (васальну присягу) французькому королю Іоанну II, який тоді потрапив у полон до англійців. При цьому було укладено союз з Карлом IV, імператором Священної Римської імперії.

Втім у 1361 році Філіпп I раптово помер під час падіння з коня (за іншою версією — від епідемії). Після цього Бургундське герцогство було приєднано до Французького королівства (у 1363 році передано французькому принцу Філіппу з роду Валуа), а Бургундське графство і графство Артуа успадкувала його двоюрідна бабуся Маргарита Французька, Овернське і Булонське графства отримав родич по материнській лінії Іоанн I.

Родина Дружина — Маргарита III, донька Людовіка II Дамп'єр, графа Фландрії, Бургундії, Невера і Ретеля.

Діти: не було

Генеалогія

Примітки

Джерела Wim Blockmans and Walter Prevenier, The Promised Lands: The Low Countries Under Burgundian Rule, 1369—1530, transl. Elizabeth Fackelman, ed. Edward Peters, (University of Pennsylvania Press, 1999), 13 A. Coville, Francia. La guerra dei cent'anni (fino al 1380), cap. XVI, vol. VI (Declino dell'impero e del papato e sviluppo degli stati nazionali) della Storia del Mondo Medievale, 1999, pp. 608—641