Лу́цій Емі́лій Мамерці́н (, ? — після 363 до н. е.) — політичний та військовий діяч часів Римської республіки, консул 366 і 363 років до н. е., військовий трибун з консульською владою (консулярний трибун) 387 року до н. е.

Життєпис Походив з патриціанського роду Еміліїв. Син Луція Емілія Мамерціна, військового трибуна з консульською владою 391, 389, 387, 383, 382 років до н. е.

У 387 році до н. е. був обраний військовим трибуном з консульською владою разом з Сервієм Сульпіцієм Претекстатом, Публієм Валерієм Потітом Публіколою, Гаєм Ветурієм Крассом Цикуріном, Луцієм Квінкцієм Цинціннатом, Гаєм Квінкцієм Цинціннатом. Мамерціну разом з Валерієм Потітом було доручено воювати проти вольсків і латинян, що атакували Римську республіку. Спочатку було завдано поразки вольскам в Анції, після цього захоплено місто Сатрікум. Біля Тускула римляни були атаковані латинянами, але вчасна допомога на чолі із Луцієм Квінкцієм Цинціннатом та Сервієм Сульпіцієм Претекстатом дозволила римлянам здобути перемогу.

У 368 році до н. е. диктатор Марк Фурій Камілл призначив Мамерціна своїм заступником — начальником кінноти. На чолі війська рушив проти міста Пренесте, в той час як Камілл вступив у протистояння з плебеями. Втім під тиском народних трибунів невдовзі після обрання Камілл та Мамерцін вимушені були скласти свої повноваження.

У 366 році до н. е. його було обрано консулом разом з Луцієм Секстієм Латераном. Під час каденції активно захищав інтереси патриціїв на противагу діям свого колеги Латерана, союзника плебеїв.

У 363 році до н. е. його вдруге було обрано консулом разом з Гнеєм Генуцієм Авентінсом. Під час цієї каденції разом з колегою намагався боротися з моровицею, що тоді вирувала у Римі, проте марно. Тоді за рішенням римського сенату було призначено диктатора Луція Манлія Капітоліна Імперіоса.

Подальша доля Луція Емілія Мамерціна невідома.

Родина Луцій Емілій Мамерцін, начальник кінноти 352 року до н. е.

Джерела Тит Лівій, Ab Urbe condita, VII, 1, 3. T. Robert S. Broughton: The Magistrates Of The Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C. — 100 B.C.. Cleveland / Ohio: Case Western Reserve University Press, 1951. Unveränderter Nachdruck 1968. (Philological Monographs. Hrsg. von der American Philological Association. Bd. 15, Teil 1), S. 107f., S. 112, 114, 116, 124, 126