Циві́льне (реєстро́ване) партне́рство або цивільний сою́з — юридично визнана домовленість, подібна до шлюбу, створена насамперед (але не виключно) як засіб забезпечення визнання законом одностатевих пар. Цивільні союзи надають всі або деякі права шлюбу (звичайним винятком є усиновлення дитини та сам титул).Цивільне партнерство під тією чи іншою назвою були засновані законом у кількох, переважно розвинених, країнах, щоб забезпечити юридичне визнання стосунків, створених неодруженими одностатевими парами, і надати їм права, переваги, податкові пільги та обов'язки, подібні або ідентичні особам, які перебувають у законному шлюбі. У 1989 році Королівство Данія була першою державою, яка легалізувала цивільні союзи для одностатевих пар; однак більшість інших розвинутих демократій не почали створювати інститут цивільних союзів / партнерств до 1990-х чи початку 2000-х років, часто розвиваючи їх із менш формальних домашніх партнерств. У більшості випадків цивільні партнерства / союзи доступні як і для різностатевих пар, так і для одностатевих пар, проте в ряді держав вони доступні лише для одностатевих пар. У Бразилії цивільні союзи вперше були створені для різностатевих пар у 2002 році, а потім були розширені, щоб включити одностатеві пари згідно з рішенням верховного суду в 2011 році. У більшості держав, де створено одностатеві цивільні союзи, вони з часом були розширені, або доповнюються, або замінюються одностатевими шлюбами. Борці за права ЛГБТ розглядають цивільні партнерства / союзи як «перший крок» до встановлення одностатевих шлюбів, оскільки цивільні партнерства / союзи розглядаються борцями за права ЛГБТ як «окремі, але рівні» або також як статус «другого сорту».
Багато юрисдикцій з цивільними партнерствами / союзами визнають іноземні партнерства / союзи, якщо вони по суті еквівалентні їх власним; наприклад, Сполучене Королівство перераховує еквівалентні союзи в Законі про цивільне партнерство 2004 року, Додаток 20. Шлюби одностатевих пар, укладені за кордоном, можуть бути визнані як цивільні партнерства / союзи юрисдикціями, де є лише останні.
На розгляді у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) перебуває перша скарга одностатевої пари проти України. Якщо Європейський суд з прав людини винесе рішення на користь заявників, це зобов'яже Україну удосконалити законодавство, яке захищатиму права гомосексуальних і трансгендерних осіб. Також це дозволить іншим одностатевим парам звертатися за захистом до ЄСПЛ. У попередній аналогічній справі Оліарі та інші проти Італії ЄСПЛ визнав порушення державою прав людини, після чого Парламент Італії ухвалив закон про реєстроване цивільне партнерство для одностатевих пар. 1 червня 2023 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі Андрія Маймулахіна й Андрія Марківа. ЄСПЛ визнав, що відсутність в Україні законодавчого регулювання відносин одностатевих пар є порушенням статті 8 (право на особисте сімейне життя) та 14 (заборона дискримінації) Європейської конвенції з прав людини. Кожному з заявників суд присудив 5 000 євро компенсації.
Огляд та термінологія
Терміни, що використовуються для позначення цивільних партнерства, не стандартизовані і в різних країнах дуже різняться. Відносини, санкціоновані урядом, які можуть бути подібними або еквівалентними цивільним союзам, включають цивільні партнерства, зареєстровані партнерства, домашні партнерства, значні відносини, взаємні відносини бенефіціарів, спільні шлюби, взаємозалежні відносини дорослих, життєві партнерства, стабільні партнерства, пакти про цивільну солідарність та так далі. Точний рівень прав, пільг, обов'язків та відповідальності також варіюється залежно від законодавства конкретної країни. Деякі юрисдикції дозволяють одностатевим парам усиновлювати, тоді як інші забороняють їм це робити або дозволяють усиновлення лише за певних обставин.
У Сполучених Штатах термін цивільний союз був введений у штаті Вермонт у 2000 році для позначення статусу, еквівалентного шлюбу для одностатевих пар; це було обрано законодавцями штату, надавши перевагу таким фразам, як «сімейні партнерські відносини» або «цивільна згода».
Домашнє партнерство, яке пропонується деякими штатами, округами, містами та роботодавцями ще з 1985 року, загалом означало нижчий статус із меншою кількістю переваг . Однак законодавчі органи штатів Західного узбережжя Каліфорнії, Орегону та Вашингтона віддали перевагу терміну «домашнє партнерство» для нормативних актів, подібних або еквівалентних законам про цивільні союзи в штатах Східного узбережжя.
Багато представників ЛГБТ-спільноти не сприймають цивільні союзи як заміну шлюбу. «Шлюб у Сполучених Штатах — це цивільний союз, але цивільний союз, як його стали називати, не є шлюбом», — сказав Еван Вольфсон із Freedom to MarryInterview with Evan Wolfson, David Shankbone, September 30, 2007. «Це запропонований гіпотетичний правовий механізм, оскільки він не існує в більшості місць, щоб забезпечити певний захист, але також приховати щось цінне від геїв. Для цього немає вагомих причин». Однак деякі противники одностатевих шлюбів стверджують, що громадянські союзи позбавляють шлюб його унікального статусу; Ренді Томассон, виконавчий директор Кампанії за сім'ї Каліфорнії, називає цивільні союзи «гомосексуальними шлюбами під іншим ім'ям» і стверджує, що цивільні союзи надають одностатевим парам «усі права шлюбу, передбачені законодавством штату». Верховний суд Каліфорнії у рішенні у справі In Re Marriage Cases зазначив дев'ять відмінностейIn Re Marriage Cases, California Supreme Court Decision, footnote 24, pages 42–44. у законодавстві штату.
Цивільні партнерства зазвичай критикують як «окремі, але рівні»; такі критики, як колишня членкиня парламенту Нової Зеландії та феміністка Мерилін Ворінґ відзначають, що одностатеві пари залишаються позбавленими права на шлюб і змушені використовувати окремий інститут. Прихильники одностатевих шлюбів стверджують, що ставлення до одностатевих пар інакше, ніж до інших пар згідно із законом, дозволяє погіршення поводження і що якби цивільні союзи були однаковими з шлюбом, не було б жодних причин для двох окремих законів. Комісія штату Нью-Джерсі, яка розглядала закон про цивільний союз штату, повідомила, що закон «запрошує та заохочує нерівне ставлення до одностатевих пар та їхніх дітей». Деякі припускають, що створення цивільних союзів, відкритих для пар протилежної статі, дозволить уникнути звинувачень в апартеїді.
Прихильники цивільних союзів заявляють, що вони забезпечують практичну рівність для одностатевих пар та вирішують такі проблеми, як права відвідування лікарні та передача майна, спричинені відсутністю юридичного визнання. Прихильники також стверджують, що створення цивільних союзів є більш прагматичним способом забезпечити одностатеві пари законних прав, оскільки це дозволяє уникнути більш суперечливих питань, пов'язаних із шлюбом, і твердження про те, що цей термін має релігійне джерело.
Багато прихильників одностатевих шлюбів заявляють, що слово «шлюб» має значення, і що термін «цивільний союз» (та його еквіваленти) не передає емоційного значення та не викликає поваги, пов'язаної з шлюбом . Колишній генеральний адвокат США та адвокат у справі Перрі проти Шварценеггера Теодор Олсен заявив, що визнання одностатевих пар під терміном «внутрішнє партнерство» стигматизує стосунки геїв, ставлячись до них так, ніби вони «щось подібне до комерційного підприємства, а не до любові союз». Багато людей також стверджують, що той факт, що цивільні партнерства часто не розуміють, може спричинити труднощі для одностатевих пар у надзвичайних ситуаціях.
Список юрисдикцій, які визнають одностатеві партнерства, але не визнають одностатеві шлюби Станом на 13 серпня 2022 року держави та установчі країни, які дозволяють одностатевим парам цивільні партнерства/союзи, проте не шлюб:
Болівія Хорватія Кіпр Чехія Естонія Греція Угорщина Італія Латвія Ліхтенштейн Монако Чорногорія Установча країна Королівства Нідерланди Аруба Сан-Марино Британська територія Бермудські острови тп Кайманові острови
Список юрисдикцій, які визнають одностатеві партнерства
Нижче наведено список країн та інших юрисдикцій, які створили цивільні союзи для одностатевих пар та / або різностатевих пар, класифікованих за континентами, із зазначенням року, коли закон про заснування цивільних союзів у вказаній країні чи іншій юрисдикції набрав чинності в дужках:
США У всіх штатах узаконені одностатеві шлюби. Крім того, такі штати визнають різні форми цивільних партнерств: Округ Колумбія — Domestic Partnership (1992; розширено у 2002) Гаваї — Reciprocal Beneficiary Relationship (1997) Вермонт — Civil Union (2000; скасований у 2009 у зв'язку з легалізацією одностатевих шлюбів) Каліфорнія — Domestic Partnership (2000; згодом розширено) Мен — Domestic Partnership (2004) Нью-Джерсі — Domestic Partnership (2004; скасований у 2007 у зв'язку з легалізацією Civil Union) Коннектикут — Civil Union (2005; скасований у 2010 у зв'язку з легалізацією одностатевих шлюбів) Вашингтон — Domestic Partnership (2007; згодом розширено) Нью-Джерсі — Civil Union (2007) Нью-Гемпшир — Civil Union (2008); скасований у 2011 у зв'язку з легалізацією одностатевих шлюбів) Орегон — Domestic Partnership (2008) Колорадо — Designated Beneficiary Agreement (2009) Вісконсин — Domestic Partnership (2009) Невада — Domestic Partnership (2009) Іллінойс — Civil Union (2011) Род-Айленд — Civil Union (2011; скасований у 2013 у зв'язку з легалізацією одностатевих шлюбів) Гаваї — Civil Union (2012) Делавер — Civil Union (2012; скасований у 2014 у зв'язку з легалізацією одностатевих шлюбів) Колорадо — Civil Union (2013)
Європа У Данії, Норвегії, Швеції, Фінляндії, Ірландії та Гренландії нові цивільні партнерства у зв'язку з легалізацією одностатевих шлюбів більш не реєструються. В Ісландії одностатеві пари можуть укладати цивільні союзи (ісл. Óvígð sambúð) лише з 27 червня 2006 року. В Ісландії, Бельгії, Люксембурзі, Нідерландах і Франції наразі одностатеві пари також мають можливість укласти шлюб. В Англії, Уельсі й Шотландії реєструються також одностатеві шлюби. Одностатеві пари в Греції отримали доступ до висновку цивільних партнерств лише з січня 2016 року. Різностатеві пари на острові Мен отримали можливість вступати в цивільні партнерства з 2016 року.
Держави, у яких раніше були цивільні партнерства/союзи Кілька держав раніше пропонували цивільні союзи лише для одностатевих пар. Закони, які дозволяли цивільні союзи, були скасовані, коли було легалізовано одностатеві шлюби. Нижче наведено список країн та інших юрисдикцій, які раніше пропонували цивільні союзи для одностатевих пар, із роками, коли вони були доступні, у дужках:
Америка : Вермонт (2000—2009, civil unions) Коннектикут (2005—2010, civil unions) Нью-Гемпшир (2008—2010, civil unions) Вісконсин (2009—2018, domestic partnerships) Род-Айленд (2011—2013, civil unions) Делавер (2011—2013, civil unions) : Коліма (2013—2016, ) (2014—2018, )
Європа (2005, ; 2014—2022, ) (1989—2012, ) (1996—2016) (1993—2008, ) (1995—2009, ) (1996—2010, ) (2001—2017, ) (2002—2017, ) (2010—2015, )
Океанія
Австралійська столична територія (civil partnerships між 2008 і 2012; civil unions між 2012 і 2017)
Тематичні дослідження
Австралія
Майже всі австралійські закони всіх рівнів уряду визнають одностатеві пари як фактичні пари як незареєстроване співжиття або фактичний статус з 2009 року. З 1 липня 2009 року Centrelink визнає одностатеві пари рівними щодо соціального забезпечення — за цивільним шлюбом, фактичним статусом або незареєстрованим співжиттям.
Визнання зареєстрованих відносин в урядах штатів: Держава або територіяСтатус офіційних відносинРік введення в діюАвстралійська столична територія Цивільне партнерство2008 рікНовий Південний Уельс Зареєстровані відносини2010 рікКвінсленд Цивільне партнерство2012 рікТасманія Значні стосунки2004 рікВікторія Зареєстровані домашні партнерства2008 рікПівденна Австралія Зареєстровані відносини2017 рік