Павло́ Іва́нович Леонто́вич (, с. Щутків, Любачівський повіт, Галичина (нині Польща) — , с. Руда Жовківського району Львівської області) — український культурно-освітній діяч, письменник.
Життєпис 1852 року закінчив Перемишльську духовну семінарію. Літературну діяльність розпочав 1849 року.
Один з видавців збірок «Сборник приветствований и желаний» (1851), «Лірвак з-над Сяна» (Перемишль, 1852). Автор віршів, байок, оповідань і статей, які публікувались у журналах «Новини», «Вечерниці», газеті «Слово», збірках «Зоря галицкая яко альбум на год 1860», «Галичанин».
Псевдоніми — Павло із Шуткова, П. Л., Павло Л., Павло Л-ч, Єлизавета попадя.
Як письменник розвивав традиції Маркіяна Шашкевича.
Рукописна спадщина Павла Івановича зберігається в ЦДІА України у Львові (фонд К. Студинського).
Джерела Леонтович Павло Іванович / Р. Я. Пилипчук leksika.com.ua Леонтович Павло Іванович // Українська літературна енциклопедія в п'яти томах: К-Н. — К.: Головна редакція радянської енциклопедії, 1988. — с. 161 Леонтович Павло Іванович / Ф. П. Погребенник // Українська Літературна Енциклопедія. — К., 1995. — Т. 3: К-Н. — С. 153—171 Ізборник Студинський К. Павло Леонтович. «Записки Наукового товариства імені Шевченка», 1921 — 25, т. 131—132, 136—137 Посилання