Косівський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі, СРСР і Третього Райху. Адміністративним центром повіту було місто Косів.

Австро-Угорщина Утворений у 1854 р. з 22 громад (гмін). У 1867 р. до Косівського повіту приєднаний Кутський повіт з 22 громад та передані громади Космач і Акрешори з ліквідованого Печеніжинського повіту, повернені до нього при його відновленні в 1898 р.

У 1880 р. до складу повіту входило 1 місто, 2 містечка, 45 сільських громад і 15 управлінь фільварків.

На 1910 р. повіт поділявся адміністративно на 44 громади, земельно — на 36 кадастральних гмін та займав площу 1801 км². Населення повіту становило: на 1900 р.— 77 923 особи, на 1910 р. — 85 805 осіб (українці-грекокатолики — 86 %, євреї — 11 %).

ЗУНР Повіт входив до Станиславівської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром і головою повітової УНРади був обраний судовий радник Анатоль Лепкий, а делегатом до УНРади — Петро Шекерик-Доників (УРП; СРП). Наприкінці травня 1919 року, скориставшись наступом прибулого з Франції корпусу Галлера в ході польсько-української війни, румуни окупували територію повіту, однак через три місяці передали його полякам.

Виходила газета «Урядові вісти Косівського повіту»УРЯДОВІ ВІСТИ КОСІВ 1919.

Польська окупація

Включений до складу Станіславського воєводства після утворення воєводства 3 грудня 1920 року на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 43 поселень (з них 2 міста, 40 сільських гмін та 1 обезлюдніле поселення) зі 17 153 житловими будинками. Загальна чисельність населення повіту складала 77 221 особа (за даними перепису населення 1921 року), з них 65 493 — греко-католики, 4 414 — римо-католики, 7 275 — юдеї, 39 — інших визнань.

Адміністративний поділ

1 квітня 1929 р. розпорядженням Ради Міністрів місто Косів було значно розширене за рахунок приєднання частин сіл Старий Косів і ВербовецьRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 7 listopada 1928 r. o zmianie granic miasta Kosowa w powiecie kosowskim, województwie stanisławowskiem. .

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 26 березня 1934 р. територія міста Косів розширена шляхом приєднання села МоскалівкаRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 28 marca 1934 r. wydane w porozumieniu z Ministrem Sprawiedliwości o zmianie granic miasta Kosowa w powiecie kosowskim, województwie stanisławowskiem. .

1 серпня 1934 р. було здійснено утворення об'єднаних сільських ґмінRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu kosowskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie. Dz.U. 1934 nr 68 poz. 626 шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни) містечко Косів — місто з 1934 р. м. Кути

Сільські ґміни Кількість:

1920—1934 рр. — 42

1934—1939 рр. — 8 +Об'єднані сільські ґміни 1934 рокуСтарі сільські ґміниКількість1Ґміна ГриняваГринява, Полянкі, Ферескуля, Яблоніца42Ґміна Жаб'єДземброня, Жаб'є23Ґміна Косув СтариВєжбовєц (Вербовець), Косув Стари (Старий Косів), Смодна, Хомчин, Черганувка (Черганівка)54Ґміна Кути СтареБялоберезка (Білоберізка), Кути Старе (Старі Кути), Ростокі (Розтоки), Рожен Мали (Малий Рожин), Рожен Вєлькі (Великий Рожин), Тудюв (Тюдів)65Ґміна ПістиньБрустури (Брустурів), Микєтиньце (Микитинці), Пістинь, Прокурава, Шешори56Ґміна РожнювКобакі, Рожнюв (Рожнів), Рибно (Рибне), Слобудка (Слобідка)47Ґміна СоколувкаБабін, Город, Річка, Соколувка (Соколівка), Яворув (Яворів)58Ґміна Ясєнюв ҐурниБервінкова (Барвінків), Долгополє, Голови, Красноіля, Кшиворувня (Криворівня), Перехрестне, Стебне (Стебні), Усцєрикі (Устерики), Хороцова (Хороцеве), Ясєнюв Ґурни (Верхній Ясенів)10ліквідованоМоскалівка (до 26.03.1934) * Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення Українці-грекокатолики становили 83 % населення повіту (1907).

У 1939 році в повіті проживало 98 490 мешканців (85 200 українців-грекокатоликів — 86,51 %, 2 010 українців-римокатоликів — 2,04 %, 2 680 поляків — 2,72 %, 8 125 євреїв — 8,25 % і 475 німців та інших національностей — 0,48 %)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 40-41..

Радянський період 27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Станіславської областіУказ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» .

В 1940 р. повіт ліквідовано і територію поділено на три райони: Жаб'ївський — із сільських ґмін Жабє, Гринява і Ясєнюв Ґурни Косівський — з міста Косів та сільських ґмін Косув Стари, Пістинь і Соколувка Кутський — з міста Кути та сільських ґмін Кути Старе і Рожнюв.

Третій Райх Під час німецької окупації у 1941-1944 рр. Косівський повіт був відновлений як адміністративна одиниця Крайсгауптманшафту Коломия — складової частини Дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на гміни (волості).

Джерела

Adam J. Mielcarek, Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej, Warszawa 2008.

Посилання

Rys historyczny administracji państwowej w Stanisławowie

Примітки