«Волижин ліс» — ділянка Чорноморського біосферного заповідника. Ділянка розташована на території Очаківського району Миколаївської області, на Кінбурнській косі.
Площа — 203 га.
Характеристика Волижин ліс є одним з найбільших лісових масивів у пониззі Дніпра, що збереглися в своєму первозданному вигляді. Волижин ліс — комплекс старовинних лісонасаджень з багатою трав'яною рослинністю. У Волижиному лісі росте близько 40 видів деревно-чагарникових рослин, у тому числі берест, осика і дніпровська береза. Його головна прикраса — вільховий гай, що прилягає до мілководного озера. Тут багато чагарників ожини, глоду, бузини, хмеливши, дикого винограду. Значна зволоженість місцини сприяє хорошому зростанню різних трав. Особливістю Волижиного лісу є джерела, що не замерзають навіть взимку. З 1948 року у лісі почали висаджувати сосну. Росте дуб віком 600—700 років — найстаріше дерево Миколаївщини.
У трав'яному покриві поширені осот польовий, кропива дводомна, сідач коноплевий. Часто зустрічаються деревій звичайний, осока прибережна, стоколос безостий, золотушник звичайний, ожина сиза, пліткар звичайний.
Розмаїтою є і фауна лісу. Тут поселилися козулі, зайці, фазани, єноти, дикі кабани, плямисті олені та інші тварини. Але найбільше в лісі птахів. Серед них — качки, куріпки, білі лелеки, зі співочих — соловейки, вивільги, зяблики, синиці, шпаки. Вільховий гай — єдине місце, де водяться сірі чаплі.
Охороняються рідкісні природні комплекси нижньодніпровських пісків, представлені мозаїкою піщаних степів, лук і невеликих гайків із дуба звичайного, ендемічної берези дніпровської, груші звичайної, порослей степових чагарників, болотної і солончакової рослинності.
Галерея
Джерела
Кремко А. Жемчужина юга / А. Кремко // Кремко А. Заповедные места Николаевщины: фотоочерк / авт. текста и фото А. Кремко. — Одесса: Маяк, 1985. — С. 14 — 32. Чорноморський біосферний заповідник. Кінбурнська коса// Заповідні місця Миколаївщини: фотоальбом/ заг. ред. О. М. Гаркуші; текст В. Ю. Пучкова; фото В. М. Андрієвського, О. О. Кремка. — Київ: Комп'ютерні системи, 2002. — 106 с.: ілюстр.
Посилання Волижин ліс . Волижин ліс.