Сков'я́тин — село в Україні, у Борщівській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Нічлава, на півдні району. До 2020 центр колишньої сільської ради, якій було підпорядковане с. Шишківці.

Населення — 472 особи (2007).

Географія

Село розташоване на відстані 376 км від Києва, 97 км — від обласного центру міста Тернополя та 8 км від міста Борщів.

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки західноподільської групи скіфського часу та черняхівської культури.

Відоме з 1585 року. Назва, ймовірно, походить від староукраїнського антропоніма Сков'ята, що свідчить про давнє походження села.

У 1854—1918 рр. у складі Заліщицького повіту (Австро-Угорщина).

Діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа», «Відродження», кооператива.

До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району.

З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громадиПерша сесія Борщівської міської ради VIII скликання // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р..

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким :

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська52899.62%російська20.38%Усього530100%

Пам'ятки Є церква святого Архистратига Михаїла (1824, мурована).

Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1980), історії населеного пункту (1990), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.

Поблизу села є Шупарський ботанічний заказник.

Соціальна сфера Працюють ЗОШ 1-2 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.

Відомі люди Народилися Український політик, громадський діяч, депутат ВР ІІІ скликання Іван Бойчук. Український скульптор-медальєр Любомир Терлецький.Гуцал П. Терлецький Любомир-Богдан // Галерея

Примітки

Література М. Бігус, Ю. Ковальков. Сков'ятин //  — С. 278. Виставка однієї книги [Текст] : [іст.-краєзнав. нарису "Сков'ятин і Шишківці" у б-ці с. Шишківці Борщів. р-ну] / О. Мініч // Галицький вісник плюс. — 2020. — № 44 (29 жовт.). — С. 5 : фот.