Окупація Греції країнами Осі ( «Окупація») — період в історії Греції з квітня 1941 до червня 1945. Розпочався вторгненням у Грецію нацистської Німеччини, що прийшла на допомогу своєму союзнику фашистській Італії, яка вела війну з Грецією з жовтня 1940. Після завоювання Криту вся Греція до червня 1941 виявилася окупованою. На материку окупація тривала, доки Німеччина і її союзник Болгарія були змушені відступити під тиском союзників на початку жовтня 1944. Однак німецькі гарнізони зберігали контроль над Критом і деякими іншими Егейськими островами аж до і навіть після закінчення Другої світової війни в Європі, здавши ці острови в травні і червні 1945 року.
Історія Спочатку фашистська Італія оголосила війну і вдерлася в Грецію в жовтні 1940 року, але грецька армія спершу зуміла відтіснити сили вторгнення в сусідню Албанію, тодішній італійський протекторат. Нацистській Німеччині довелося втрутитися від імені свого союзника у Південній Європі. Німецький «бліцкриг» у Греції почався у квітні 1941 року, доки більшість грецької армії була дислокована на албанському фронті, відбиваючи італійські контратаки, і до червня Греція зазнала розгрому. В результаті цього грецький уряд вирушив у вигнання і в країні було утворено колаборантський маріонетковий уряд. На додачу, територію Греції було розділено на керовані державами Осі окупаційні зони, з яких до німецької було зараховано найважливіші області країни, включно з Афінами, Салоніками і найбільш стратегічними Егейськими островами. Інші райони країни було передано партнерам Німеччини Італії та Болгарії.
Окупація зруйнувала грецьку економіку і принесла страшенні злигодні грецькому цивільному населенню. На великій частині Греції величезне руйнування торкнулося промисловості (80% якої було знищено), інфраструктури (28% руйнувань), портів, доріг, залізниць і мостів (90%), лісів та інших природних ресурсів (25%), а цивільні втрати становили 7,02% — 11,17% її громадян. Gregory, Frumkin. Population Changes in Europe Since 1939, Geneva 1951. pp. 89-91 Понад 40 000 мирних жителів загинули в Афінах тільки від голодування, десятки тисяч померли через репресії з боку нацистів та колаборантів.Mazower (2001), p. 155 У той самий час виник грецький рух опору. Ці групи опору почали партизанські операції проти окупаційної влади, вони боролися проти колабораціоністських батальйонів безпеки, а також створили розгалужену розвідувальну мережу. До кінця 1943 року групи опору почали боротьбу між собою. Коли в жовтні 1944 року відбулося визволення материка, Греція перебувала в стані крайньої політичної поляризації, яка незабаром привела до спалаху громадянської війни. Подальша громадянська війна дала змогу багатьом чільним нацистським поплічникам не тільки уникнути покарання (через їхній антикомунізм), а й стати в кінцевому підсумку панівним класом післявоєнної Греції, після поразки комуністів.Giannis Katris, The Birth of Neofascism in Greece, 1971Andreas Papandreou, Democracy at Gunpoint (Η Δημοκρατία στο απόσπασμα)
Див. також Греція в Другій світовій війні Голокост у Греції
Примітки
Посилання The Catastrophe of Salonikan Jewry and the Looting of their Property , online lecture by Dr. Nikos Tzafleris, Postdoctoral Researcher at the Aristotle University of Thessaloniki, yadvashem.org; процитовано 8 травня 2017 Memorandum to the Note to the Greek Government, 6 April 1941 , historicalresources.org; процитовано 8 травня 2017 Note of the Reich Government to the Greek Government, 6 April 1941 , historicalresources.org; процитовано 8 травня 2017 Greece during World War II , ww2.gr; процитовано 8 травня 2017 Pictures of the German Army in Greece and Greek collaborationists, ethniko.net; процитовано 8 травня 2017