Маастрихтський вік і ярус або маастрихт (, від назви міста Маастрихт, Нідерланди) — стратиграфічний підрозділ, верхній і останній ярус верхнього відділу крейдової системи мезозойської ератеми.
Відклади маастрихтського ярусу підстеляються породами кампанського ярусу крейди, перекриваються відкладами данського ярусу палеогенової системи кайнозойської ератеми.
Охоплює час від 72,1 ±0,2 до 66,0 млн років томуМіжнародна хроностратиграфічна діаграма (версія за травень 2021) на сайті Міжнародної комісії зі стратиграфії.
Палеонтологія Динозаври залишалися домінівними великими наземними тваринами протягом усього маастрихту. Також вже існували ссавці з подібною до сучасних ссавців внутрішньою будовою. Як амоніти, так і птерозаври зазнали серйозного занепаду протягом маастрихту.
Декілька архаїчних клад птахів, таких як енанціорнісові, іхтіорнісові та гесперорнісоподібні, вижили до кінця маастрихту, але зникли за часів крейдово-палеогенового вимирання.
Птерозаври Традиційно вважалося, що в фауні птерозаврів маастрихтського періоду домінували аждархіди, а інші групи птерозаврів вимерли раніше. Однак останні знахідки свідчать про досить різноманітний видовий склад птерозаврів: принаймні шість ніктозаврів (Nyctosaurus lamegoi) датуються цим періодом, як і кілька птеранодонтидів та Navajodactylus, попередньо віднесений до аждархідів. Це може свідчити про більшу різноманітність птерозаврів кінця крейдяного періоду, ніж передбачалося раніше.
Флора Еволюційна радіація покритонасінних (квітучих рослин) досягла свого піка в маастрихтському періоді. Від 50 % до 80 % усіх родів наземних рослин були покритонасінними, хоча голонасінні та папороті все ще займали більшу частину поверхні суші.
Примітки
Література
Посилання
Міжнародна хроностратиграфічна діаграма на сайті Міжнародної комісії зі стратиграфії.