Анна Ходоровська, у шлюбах Вишневецька та Дольська (, ймовірно, між 1661 і 1663, Львів — 6 травня 1711, Львів) — польська княгиня, меценатка, політична діячка. Кума Івана МазепиВойтович Л. Розділ: столиця «Української Швейцарії» на Дністрі // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Збірник наукових праць. — 2005. — Вип. IX. — С. 238., листуванням з яким також відома.
Життєпис Народилася, ймовірно, між 1661 і 1663 роками у ЛьвовіБатюк А. Ганна Дольська в житті Івана Мазепи . єдиною донькоюNiesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — Т. 1. — S. 283. в батька — шляхтича зі спольщеного українського (руського) роду Кшиштофа Станіслава Ходоровського гербу Корчак. Мати — дружина батька Катажина з Яблоновських гербу Прус ІІІ, сестра великого коронного гетьмана Станіслава Яна Яблоновського.Piwarski K. Chodorowski Krzysztof Stanisław h. Korczak // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1937. — T. III/4, zeszyt 14. — S. 372—373. Анна була тіткою короля Станіслава Лещинського.Вінтоняк О. Анатема на гетьмана Мазепу // Український історик. — 1990. — С. 66.
Була вродливою та освіченою. Петро Кралюк. Багатоликий Мазепа: конструктивне, трагічне, трагікомічне // День. — 2009. — 20 червня.
Майже ніхто з істориків не сумнівається, що княгиня була посередницею під час перемовин гетьмана України Івана Мазепи з королем С. Лещинським — ставлеником Карла ХІІ.Лист княгині Дольської до Карла ХІІ (вересень 1704 р.) … — С. 37. Мазепа познайомився з нею 1706 р., перебуваючи в Дубні, потім став хрещеним батьком її онучки, позичив їй чималу суму грошей. Дольська стала намовляти гетьмана відійти від царя Петра й стати союзником польського короля С. Лещинського, якого тоді підтримував король Карл XII. Можна припустити, що Анна Дольська була втаємничена в деталі місії Соломона в 1689—1692 роках,Павленко С. Кохання гетьмана Мазепи … — С. 45. таємного посланця гетьмана Мазепи, метою якої було прохання допомогти визволити Україну від «опіки» Московії. Улітку 1707 року у своєму листі повідомляла про небезпеку, що загрожувала І. Мазепі від князя О. Меншикова, котрий «сам в Україні хоче бути гетьманом» — керманич України подякував за пересторогу. Певне, в цій кореспонденції йшлося як про політичну ситуацію, так і про «амурні справи»: сучасники Мазепи (зокрема його племінник Андрій Войнаровський на допитахПавленко С. Кохання гетьмана Мазепи … — С. 51.), згадували, що княгиня Г. Дольська обіцяла одружитися з гетьманом. 16 вересня 1707 року Мазепа отримав від неї її лист, а також трактат короля С. Лещинського з 12 пунктів.Павленко С. Кохання гетьмана Мазепи … — С. 46. Польська дослідниця Ілона Чаманська () стверджувала, що власне А. Дольська сприяла переходу І. Мазепи на сторону шведів, однак це заперечив, зокрема, Збігнев Анусик ()Anusik Z. O książętach Wiśniowieckich i czasach, w których żyli. Suplement do monografii rodu // Przegląd nauk historycznych. — 2009 (R. VIII). — № 2. — S. 228. .
Анна Ходоровська була фундаторкоюKowalczyk J. Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej // Rocznik Historii Sztuki. — 2003. — № XXVIII. — S. 271—272. будівництва нової каплиці в латинському катедральному соборі Львова, яке провели в 1701–1707 рокахУ 1737—1740 роках її реконструювали коштом Януша Антонія Вишневецького та його дружини Теофілії Лещинської; Див.: Betlej A.. Nagrobek Jabłonowskich w kościele Jezuitów we Lwowie // Folia Historiae Artium. — 2007. — SN 11. — S. 77. (за іншими даними, була фундаторкою барокізації колишньої каплиці Бучацьких, якою з початку XVIII ст. опікувалися князі ВишневецькіKatedra łacińska we Lwowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Secesja, 2013. — T. 21. — S. 27. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-63463-09-0. ).
Мала намір відкрити у Крем'янці школи ордену піярів, що викликало невдоволення єзуїтів.Зимницька С. Проблема зміни віри представниками роду князів Вишневецьких у вітчизняній та зарубіжній історіографії другої половини ХІХ — першої половини ХХ ст. // Наукові записки Острозької академії. Серія «Історичні науки». — 2013. — Вип. 20. — С. 160. Виділила 3 тисячі золотих римських скудо (еквівалент близько 30000 флоринівTaraszkiewicz J. Początki działalności zakonu pijarów w Lubieszowie czyli Nowym Dolsku na Ukrainie // Синопсис: текст, контекст, медіа. — 2015. — № 2 (10). — С. 2. За іншими даними 3000 злотих.) на будівництво мурів костелу монастиря піярів у Любешеві й 1 000 злотих (або 100 золотих римських скудо) — для придбання книг для бібліотеки. Також передала цьому Любешівському монастирю землі свого маєтку в с. Троянівка на Волині. ЗМельник В. І., Шумик М. І. Ботанічні сади при монастирях піарів на Волині у XVII–XIX ст. // Інтродукція рослин. — 2014. — № 4. — С. 65. — ISSN 1605-6574.
На початку XVIII ст. після її прохання за дозволом львівського латинського архиєпископа Константія Зелінського до містечка Білий Камінь прибули монахи-тринітарії (латинського обряду), яким передали місцевий парафіяльний костел. Також вона мала фундувати монастир тринітаріїв у Білому Камені, однак цього не трапилося.Kuczman K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Białym Kamieniu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — 402 il. — S. 12. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-34-3. 1695 року отримала права на маєтності князів Вишневецьких, розташовані за Дніпром.Anusik Z. O książętach Wiśniowieckich i czasach, w których żyli… — S. 227.
Померла 6 травня 1711 року у ЛьвовіPiwarski K. Dolski Jan Karol, h. Kościesza (1637—1695)… — S. 289. через погіршення стану здоров'я після поразки війська Карла XII і Мазепи під Полтавою та ув'язнення московитами після наказу царя Петра І сина, князя Михайла Сервація Вишневецького, і вивезення до Москви.Anusik Z. O książętach Wiśniowieckich i czasach, w których żyli… — S. 236.
Сім'я Перший чоловік — белзький воєвода, князь Костянтин Криштоф Вишневецький, який засватав її в 1676 році, будучи років на 30 старшим. Чоловік був власником (або співвласник) містечка Білий Камінь (нині — село Золочівського району Львівської области); була другою дружиною чоловіка. У шлюбі народила дітей: Януш Антоній Вишневецький, Михайло Сервацій Вишневецький, Дмитро — помер немовлям, Франциска, дружина гощинського старости Казімежа ТарлаNiesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 552. .
Портрет її першого чоловіка та, очевидно, Анни Ходоровської був у захристі львівського костелу святого Антонія.Pencakowski P. Kościół parafialny p. w. Św. Antoniego we Lwowie (dawniej klasztorny OO. Franciszkanów Konwentualnych) // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Secesja, 1993. — Т. 1. — S. 46. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2.
Вдруге одружилася з великим литовським маршалком Яном Каролем ДольськимPiwarski K. Dolski Jan Karol, h. Kościesza (1637—1695)… — S. 288—289. у 1686 році (за іншими даними — у 1689). З другим чоловіком мала дітей, які померли в дуже молодому віці (зокрема, Криштоф помер 1698-гоПавленко С. Кохання гетьмана Мазепи … — С. 43.). Після смерти чоловіка певний час управляла його маєтностями.Бірюліна О. 525 років від часу першої писемної згадки про смт. Любешів (1484) Волинської області // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2009 рік / упр-ня культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд. Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. — Луцьк, 2008. — С. 140—143. Разом з ним призначила земельну ділянку довжиною 275 м та шириною 105 «великих кроків» для будівництва резиденції ченців-піярів у Новому Дольську (Любешеві).Taraszkiewicz J. Początki działalności zakonu Pijarów w Lubieszowie czyli Nowym Dolsku na Ukrainie // Синопсис. — 2015. — № 2 (10). — ISSN 2311-259X.
Примітки
Джерела Лист княгині Дольської до Карла ХІІ (вересень 1704 р.) / публікація Хокана Хенрікссона, переклад з латинської Ольги Циганок, коментар Олександра Дубини // Сіверянський літопис. — 2014. — № 1—3. — С. 36—42. Павленко С. Кохання гетьмана Мазепи. Історико-документальна студія . — Чернігів : ПП "Видавництво «Русь», 2008, — 112 с. — ISBN 978-966-214-609-7. Piwarski K. Dolski Jan Karol, h. Kościesza (1637—1695) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1939—1946. — T. V. — S. 288—289.
Посилання Батюк А. Ганна Дольська в житті Івана Мазепи . Княгиня Дольська — політична симпатія? Anna Chodorowska z Chodorostawu i Chodorowa h. Korczak (ID: 3.68.107) .