Земга́льська мо́ва (; ), або семига́льська мо́ва () — мова середньовічного балтського племені земгалів (семигалів), мешканців Семигалії (сучасні південна Латвія, північна Литва). Належала до східнобалтійської підгрупи балтійської групи балто-слов'янської лігки індоєвропейських мов. Відома лише за згадками зовнішніх джерел та топоніміки. Не залишила по собі пам'яток писемності. З XV століття, внаслідок входження земгалів до латиського та литовського етносів, стала мертвою мовою. Справила вплив на формування земгальських говорів середньолатиського діалекту латиської мови.
Класифікація Індоєвропейські мови Балто-слов'янські мови Балтійські мови Східнобалтійські мови Земгальська мова
Джерела Дини П. У. Балтийские языки / Под ред. и с предисл. В. Н. Торопова, пер. с итал. А. В. Тороповой. — М.: ОГИ, 2002. — С. 250—255. — 544 с. — ISBN 5-94282-046-5. Топоров В. Н. Балтийские языки // Языки мира. Балтийские языки. — М.: Academia, 2006. — С. 29—31. — 224 с. — ISBN 5-87444-225-1. Kabelka J. Baltų filologijos įvadas. — Vilnius: Mokslas, 1982. — P. 73—81. — 150 p.
Посилання Земгальский (семигальский) язык