Ацесульфам (калієва сіль 2,2-діоксиду 3,4-дигідро-6-метил-1,2,3-оксатиазин-4-вона) — підсолоджувач сульфамидного ряду, безбарвні кристали, легко розчинні у воді, приблизно 180—200 разів солодші від сахарози (традиційного кулінарного цукру).
Вперше описаний 1967 року німецьким хіміком Карлом Клаусом (), який працював у Hoechst AG.
Подібно до сахарину, що також є сульфамидом, ацесульфам у високих концентраціях має гіркувато-металевий присмак, тому часто використовується в комбінації з аспартамом.
Використовується для підсолоджування газованих напоїв, при виготовленні перепічки, желатинових десертів і жувальної гумки, також використовується як підсолоджувач деяких лікарських форм, зокрема у сиропах.
Схвалено до використання в газованих напоях 1998 року американським Управлінням з контролю за продуктами і ліками.
В окремих ЗМІ у публікаціях про підсолоджувачі часто стверджується, що ацесульфам може викликати рак (згідно з дослідженнями 1970 року)Подробные характеристики некоторых пищевых добавок // Общенациональная Ассоциация генетической безопасности: "Проведенные в 1970 году исследования показали, что ацесульфам-К может стать причиной развития рака., однак 9-місячні токсикологічні дослідження показали відсутність зв'язку між прийомом ацесульфаму і ймовірністю виникнення пухлин.
Зареєстрований як харчовий додаток E950.
Синтез У промисловості використовуються кілька методів синтезу ацесульфаму, практично у всіх синтезах як попередник чотирьохвуглеводного фрагменту метилоксатиазінового циклу використовуються похідні ацетооцтової кислоти — її ефіри або дикетен — лактон її енольній формі, які вводяться в реакцію з похідними аміносульфонової кислоти.
Так, ацесульфам може бути синтезований конденсацією в ефірі фторсульфонілізоціанату FSO2NCO і трет-бутіл ацетооцтового ефіру з наступною циклізацією під дією гідроксиду калію. Описаний також метод синтезу ацесульфаму з триетиламонієвої солі і дикетена: на першій стадії відбувається розкриття оксетанового циклу з утворенням аміду ацетооцтової кислоти, який потім циклізується під дією сірчаного ангідриду:
Примітки
Див. також Фруктоза Стевія Аспартам Сахарин Література Крутошикова А., Угер М. «Природні і синтетичні солодкі речовини». — М: Світ, 1988.